Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Остання із роду Віндор, Надія Філіпська 📚 - Українською

Читати книгу - "Остання із роду Віндор, Надія Філіпська"

96
0
16.05.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Остання із роду Віндор" автора Надія Філіпська. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Остання із роду Віндор, Надія Філіпська» була написана автором - Надія Філіпська, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Любовне фентезі".
Поділитися книгою "Остання із роду Віндор, Надія Філіпська" в соціальних мережах: 

Привіт, дорогі читачі! Я - Надія Філіпська, і я з величезним задоволенням представляю вам свою нову книгу "Остання із роду Віндор". Ця історія перенесе вас у світ магії, загадок та неймовірних пригод.

🖋️ З дитинства я захоплювалася чарівними історіями, які пробуджували уяву і надихали мріяти. Народжена в Україні, я завжди намагалася поєднати традиції нашої культури з фантастичними елементами у своїх творах. Кожна моя книга - це спроба створити світ, де можливо все, і де кожен читач зможе знайти частинку себе.

🌍 ReadUkrainianBooks.com - ваш ідеальний портал до світу літератури. На цьому сайті зібрані найкращі книги світу, які можна читати безкоштовно і без реєстрації українською мовою. Читання рідною мовою є надзвичайно важливим для розвитку нашої культури та збереження національної ідентичності. Підтримка української літератури сприяє її процвітанню і передачі майбутнім поколінням.

🔍 "Остання із роду Віндор" - це захоплююча історія про сміливість, відданість і пошук свого місця у світі. Головна героїня - молода дівчина, яка є останньою представницею давнього магічного роду. Вона вирушає на небезпечну подорож, щоб відновити втрачену спадщину і знайти своє справжнє покликання. На шляху вона зустрічає різних персонажів, які допомагають або, навпаки, заважають їй у виконанні місії.

🔑 Читання "Остання із роду Віндор" перенесе вас у світ, де кожен крок може бути вирішальним, а кожне рішення - доленосним. Це історія про те, як важливо залишатися вірним собі, незважаючи на всі труднощі, і як знаходити силу у власних коренях та спадщині. 🌠

✨ Запрошую вас поринути у цю магічну подорож разом зі мною. "Остання із роду Віндор" - це книга, яка не лише розважить, але й надихне на власні звершення. 📖

Дякую, що обираєте мої твори. Ваша підтримка є надзвичайно цінною і надихає мене на нові творчі звершення. До зустрічі на сторінках "Остання із роду Віндор"!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 97
Перейти на сторінку:
Розділ 1 Пробудження

Аріелла Віндор

Все було, як у тумані, ніби не можу відійти від довгого сну. Хоча чому ніби, я справді спала, але зовсім не звичайним сном.

Чашка кави поступово вносила свої корективи: голова думала краще, і зір ставав все чіткішим. Що я з собою зробила?

– Урос, ти де?

– Тут, – дух з’явився прямо на столі. Сьогодні він віддав перевагу вигляду лютого песика, мабуть відображав мій нікчемний настрій.

– І що ж нам тепер робити? Число сьогодні яке? – злякано запитала я.

– М-м-м, третє.

– Отже, до мого двадцятип’ятиріччя залишилося два місяці? – я із завмиранням серця подивилася на Уроса.

– Так, – твердо відповів він.

– Урос, а в мене є цей час? – задала я питання, що мучило мене.

– Арішка, твоя аура, як і раніше, як решето, магія витікає і резерв майже порожній.

– Це я й сама відчуваю… – зітхнула я.

Так було незвично відчувати майже порожній резерв, адже ще нещодавно я без магії і кроку ступити не могла, а тепер доводиться обмежувати себе в усьому.

– Думаю, місяця півтора-два ще протягнеш, але не більше, і лише тому, що ти сильна відьма. Інша б навіть зі стазису не вийшла, – приголомшив мене Урос. Йому теж не подобалася вся ця ситуація, але вибору ми не мали.

– Часу зовсім обмаль, – я встала і почала збиратися.

– Ти куди? – обурено засопів Хранитель.

– Мені ж ці дні треба щось їсти, за рік всі продукти пропали, – повідомила я. – Скажи, Уросе, скільки в тебе магії? Чи зможеш ще без підживлення?

– Протягну, ти про себе потурбуйся.

Не встигла я вийти за поріг свого будинку, як там мене вже чекали. І як тільки довідалися? Не інакше, як магічний дзвіночок десь біля будинку навісили. Потрібно буде перевірити.

– Аріє, ми так чекали твого повернення! – вигукнули хором чоловіки. – Де ти так довго пропадала? Ми вже вирішили, що ти нас назовсім покинула.

Назовсім? Це вони на що натякають?

– Я все-таки повернулася, – ухильно відповіла чоловікам.

Цих двох, які напрошувалися мені в наречені, я з великим задоволенням викреслила б зі свого життя! Наречені! Ірридо, навіщо ти так жорстоко з мене посміялася? Чому не вирішила сама, як мала. А тепер мені доводиться все брати в свої руки! І зважаючи на всі обставини, за ці два місяці, я не зможу знайти собі нового нареченого, тому доведеться вибирати з того, що є.

– Аріє, – почав Невіш. – Ми тут порадилися і вирішили, що більше не набридатимемо тобі своїми візитами. Навіщо тебе нервувати?

Яка хороша новина, і дивовижна злагодженість дій обох чоловіків, які трохи більше року тому готові були вбивати один одного.

– Тому ми склали шлюбні угоди, – продовжив Міртен. – Ти спокійно прочитаєш їх, подумаєш, і вибереш хто гідний більше стати твоїм чоловіком: мій син чи Невіш.

Мені простягли два стоси паперів. Важкі такі стоси.

– У тебе ж скоро день народження. Визначна дата. Тому пропоную призначити день весілля на друге число, за день до твого двадцятип’ятиріччя. Ніхто не залишиться у програші, – поспішив запевнити мене Невіш.

Звісно ніхто. На те вони й укладали ці договори, щоб якнайбільше собі відхопити від бідної мене.

– Все просто чудово, а якщо я захочу заручитися раніше зі своїм обраним?

Чоловіки такого питання точно не очікували, їхні обличчя витяглися з подиву і вони кілька хвилин мовчки дивилися один на одного.

– Ми будемо тільки раді, – першим прийшов до тями Міртен.

– Добре, і наостанок, хочу вам повідомити, що теж складу шлюбну угоду. Її і своє рішення я надішлю поштою.

Цього разу я ще більше здивувала чоловіків, оскільки щоб прийти до тями їм знадобилося хвилин десять.

– Аріє, ну навіщо ж так, – оговтався Невіш, наздоганяючи мене на шляху до селища.

– Це не обговорюється. Я приймаю це, – я вказали на листи у своїх руках, – ви приймаєте мою угоду, – приголомшила я чоловіків, і спокійно продовжила свій шлях.

Так, можливо я розважлива стерва, але й вони не пухнасті. Боюся навіть дивитися, яку ціну заломив кожен за цей вимушений шлюб. Вибрати одного? Та тут і вибирати нема з кого. Некромант, що не відбувся, і татко розумово відсталого синочка. І так, заміж мені доведеться вийти за цього самого синочка. Ірридо, ти несправедлива до мене. Ти заборгувала мені не тільки чоловіка, а й нормальне життя!

Ось у такому настрої я й пішла до селища. Пройшлась лавками і прикупила трохи продуктів: хліба, молока, яєць та овочів. Пройшлася селищем, озирнулася. За рік моєї відсутності тут нічого не змінилося. Ніхто не запитував, де я пропадала, хоч і впізнавали одразу. Як і раніше друзів у селищі я не маю, і не буду мати. Ніхто тут не любить відьом. І мене, відповідно, теж. Дізнайся вони, що в мене немає магії, то одразу затягли б на багаття, і я не перебільшую. Так, незважаючи на те, що середньовіччя давно залишилося позаду, і ми живемо у вік технології та магії, магію ніхто з них так і не визнав. І якщо інших магів вони ще згодні були терпіти поміж себе, то відьом на дух не переносили. І для таких як я вони завжди готові провести обряд очищення вогнем. Місцеві вже давно прагнули провести наді мною такий ритуал, ще з часів зникнення моїх батьків. Врятувала мене лише магія. Мій сильний дар, дав мені можливість відстояти своє життя, щоправда, ціною кількох інших. Але я ні про що не шкодую, кожен отримує по заслугах. Після показового «виступу» мені дали спокій. Тоді я винесла головний урок життя: ніколи не показувати своєї слабкості.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остання із роду Віндор, Надія Філіпська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Остання із роду Віндор, Надія Філіпська"