Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Угода на щастя, Анна Юняєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Угода на щастя, Анна Юняєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Угода на щастя" автора Анна Юняєва. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Угода на щастя, Анна Юняєва» була написана автором - Анна Юняєва, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи".
Поділитися книгою "Угода на щастя, Анна Юняєва" в соціальних мережах: 

Запрошуємо вас на захопливу подорож до світу почуттів та виборів у новому романі "Угода на щастя" від талановитої письменниці Анни Юняєвої.

👤 Про автора: Анна Юняєва

Анна Юняєва — це автор, який вміло вплітає глибокі почуття та важливі життєві теми у свої твори. За її пера народжуються історії, які залишають слід в серцях читачів. Ідеальна збалансованість емоцій та реалізму — ось що робить кожен її роман неповторним.

🌐 readukrainianbooks.com — Відкрий світ української літератури

На нашому сайті ви зможете не лише знайти "Угоду на щастя" та інші твори Анни Юняєвої онлайн, але і насолодитися читанням безкоштовно та без реєстрації. Ми пишаємося тим, що наша колекція налічує бестселери та шедеври світової літератури. 📖🌍

🔍 Знайомство з найкращими книгами світу

Не пропустіть можливість поглибити свої знання та відчути всю магію слова. Читання українською — це не тільки захоплення, але й підтримка розвитку власної мови та культури.

📚 "Угода на щастя" — це історія про важливість прийняття рішень, кохання та пошуку сенсу. Дайте цій книзі можливість відкрити для вас світ нових емоцій та переживань. 🌈💖

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Розділ 1

Надін 

Що я роблю в цьому місці? Навіщо прийшла? Мабуть, пізно вже ставити ці питання переступивши поріг бару. В таких закладах я не постійний гість та сьогодні мене привели мої ноги самі, не пам’ятаю як добралася сюди, хочеться забутися від побаченого. 

Спогади спливають один за одним і я вже не в силах це зупинити. 

– Щось бажаєте, міс? – запитав мене бармен, проте я не поспішала відповідати, все так раптом звалилося на мою голову. – Вам налити чогось? – бармен знову звернувся до мене. 

– Так, Jack Daniels Honey, будьте ласкаві. – нарешті сказала, проте не впізнаю свій голос. Раніше він був впевнений, а зараз я не впізнаю голос цієї жінки. Такий рівнодушний, беземоційний та тихий. Бармен поставив мою склянку з напоєм, я взяла її в руку та розглядала, навіть, не спробувавши. Не через те, що я не п’ю, просто зараз ком в горлі, який сильніший за бажання випити. Не знаю скільки пройшло перш ніж зробила перший ковток, на смак напій був гіркуватий, хоча запах був приємно солодкий, а склянка, де мої губи торкнулися стала липкою залишаючи червону помаду на склі. Горло обдало чимось гарячим, на хвилину здалося, що ком почав відступати і я знову занурилася в спогади сьогоднішнього вечора. 

Я щаслива їхала додому після того, як вдало уклала контракт з корпорацією Раховича, у нього найкраща рекламна агенція, а фірмі, в якій я працюю регіональним директором дуже потрібна була якісна реклама для логістичної компанії. Я поспішала додому, щоб скоріше розповісти все коханому та притулившись до його грудей забути про все на світі. В його обіймах я знаходила порятунок, турботу, любов. 

– Руслан, я вдома! – зайшовши до квартири та пройшовши до вітальні я нікого не побачила, тому вирішила піднятися на другий поверх. Можливо, Рус просто заснув, адже він не чекав мене сьогодні. Я мала повернутися завтра ввечері, проте зустріч пройшла швидше та немало важливо вдало. І я на радощах купила відразу прямий рейс додому, хотіла здивувати свого нареченого. Та хто ж міг подумати, що не тільки на Руслана сьогодні чекали сюрпризи. 

Піднявши нагору я почула з душової шум води. Вирішила, що йому сподобається, якщо я приєднаюся до нього, тому скинувши з себе одяг відчинила двері. Краще б я цього не робила. Зайшовши у ванну кімнату я почула гучні стогони, і яке ж було моє здивування, коли винуватиця цих звуків опинилася “подруга з дитинства”, як він говорив. Вони були занадто зайняті, що не помітили, коли я увійшла. Я вирішила скористатися цим і швидко вийшла забравши біля дверей свій одяг. Я одяглася та пішла у нашу спальню, вирішила, що почекаю його тут. Хочу поглянути в його очі. В той час, як побачила картину у ванній мені стало нестерпно боляче, ніби в той час моя душа помирала, і помирала дуже болісно. Завжди думала, що зі мною цього не станеться. Мені двадцять сім, блондинка, натуральні пухкі губи, 1.70 сантиметрів, другий розмір бюста. Доглядаю за собою та й побудувала досить успішну кар’єру, пам’ятаю, з чого починала, без допомоги батьків. У мене з матір’ю та вітчимом важкі стосунки, тому доводилося підробляти офіціанткою, щоб заплатити за навчання та гуртожиток. Було важко та я впоралася. А коли зустріла Руслана, то навчилася покладатися не тільки на себе, хоча це далося мені важко. Адже я звикла розв'язувати свої проблеми самотужки. А зараз.. Зараз все ніби розбилося на дрібні шматочки, які не можливо склеїти нічим. В кімнату забігла Катя, вона молода, їй років двадцять, не більше. Довгі ноги, великі груди, розмір яких не сховати, навіть, тим рушником, який вона притиснула ще сильніше коли побачила мене. В її очах було більше страху, аніж сорому, що її застали з чужим чоловіком. Але те, що їй вистачило хоробрості говорити, не можу збрехати мене це здивувало. 
– Що ти тут робиш? – дівчина важко дихала і продовжувала дивитися на мене, можливо, вона очікувала пояснень. Хто ж я така, щоб відмовляти їй в цьому задоволенні? 

– Ти запитуєш мене, як я потрапила у свою квартиру? – від цієї нахабності я не витримала та встала з ліжка і підійшла до неї ближче. – Якщо у твоїй голові є ще щось окрім силікону, то сама зможеш відповісти на своє питання. – Нашу милу бесіду обірвав Руслан, який зайшов у кімнату. По його обличчю було видно, що він не очікував мене побачити. 

– Бачу ти не сумував. – я запитала у нього аби розбавити цю тишу. Я й так зрозуміла, що він мене точно не чекав та й не сумував. І напівгола Катя цьому підтвердження. Я підійшла до бару, який стояв у кутку, доки підходила, то голубки мовчали, якби не мої підбори, які відстукували, то в кімнаті була б повна тиша. Баром я не користувалася, завжди стояв про всякий випадок, якщо завітають гості. Я відкрила бар та дістала револьвер. Мій батько любив зброю і часто брав мене із собою на полігон. Він хотів спадкоємця, проте народилися дві доньки я та Анет. Він дуже нас любив, тому з радістю вчив нас стріляти та знайомив зі своїми захопленнями. Він помер дванадцять років тому, він старший від мами на п’ятнадцять років, його серце було слабке і не витримало постійних нервів. Після його смерті наші відносини із матір’ю погіршилися, вона ніби забула про наше існування, ми стали немов чужі одне одному. Я перейняла звичку батька, я спускала пар на полігоні, коли його не стало і згодом мені полегшало. 

– Надін, я зараз все поясню. – Руслан щось говорив, проте його слова стали для мене порожнім звуком, буквально. Я поклала пістолет на барну шухляду і потяглася за віскі та склянкою. Налила напій та сіла у крісло, біля вікна. 

– Не напружуй себе зайвими поясненнями. Я побачила достатньо. Я рахую до десяти й щоб духу вашого тут не було. Інакше.. – я встала з крісла та повільно взяла до рук револьвер. Я його розглядала стоячи спиною до причини мого спустошення в серці. – Інакше я більше не стримуватимуся. – звичайно я не планувала шкодити їм та бачити їхні обличчя не було жодного бажання, а тим більше чути якісь пояснення від людини, яка мене зрадила, розтоптала. Я стояла спиною, щоб не дозволити розтоптати себе ще більше показавши свої сльози. Цього я не могла допустити, більше я не покажу йому своєї слабкості, більше не дозволю себе розтоптати нікому. – Один. – почала рахувати, проте не чула, щоб хтось йшов. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Угода на щастя, Анна Юняєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Угода на щастя, Анна Юняєва"