Книги Українською Мовою » 💛 Шкільні підручники » Скорочено Останній дюйм 📚 - Українською

Читати книгу - "Скорочено Останній дюйм"

266
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Скорочено Останній дюйм" автора Джеймс Олдрідж. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Скорочено Останній дюйм» була написана автором - Джеймс Олдрідж, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Шкільні підручники / 💙 Класика".
Поділитися книгою "Скорочено Останній дюйм" в соціальних мережах: 

Новела «Останній дюйм» Джеймса Олдріджа – це неймовірна історія про батька і сина, про ріст сильної особистості й про боротьбу зі страхом заради життя.

Професійний льотчик Бен разом із сином відправляється в Акулячу бухту для того, щоб зняти документальний фільм. Чим старше стаєш, тим важче знайти роботу, тому батько вимушений ризикувати своїм життям. Між близькими людьми іноді виникають багато непорозумінь, тому подорож також стане для них великим випробуванням. Радимо читати онлайн усім скорочено повість «Останній дюйм» автора Джеймса Олдріджа.

«Останній дюйм» – це не тільки довжина при посадці літака, а й відстань між сином і батьком. В процесі фільмування на батька нападає акула, тепер він взагалі не може рухатися. Долаючи біль, він повинен нарешті знайти спільну мову з десятирічним сином, підбадьорювати його. Тому що тепер тільки від нього залежить життя сина та і його самого.

Чи справиться десятирічний хлопчик з управлінням літака? Чи зможе Бен налагодити відносини з сином і врятувати себе і його, не дивлячись на пекучий біль?

Щоб дізнатися відповіді на всі запитання, вам необхідно скачати безкоштовно скорочено «Останній дюйм» автора Джеймса Олдрідж можна на нашому сайті в таких форматах: fb2, txt, rtf, epub.

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Останній дюйм” (скорочено) Джеймса Олдріджа, який ви можете прочитати приблизно за 7 хвилин.

Події оповідання відбуваються у повоєнні часи. Колишній льотчик Бен орендує літак «Остер», щоб добратися до Акулячої бухти, де можна зняти нові кадри. Не повідомивши про це нікого на «великій землі», він разом із сином вирушає у політ, щоб у такий спосіб хоч трішки знайти з сином спільну мову…

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:
Джеймс Олдрідж Джеймс Олдрідж

У свої сорок три роки Бен був досвідченим льотчиком, але польоти і досі приносили йому задоволення. На жаль, з цим було покінчено: після сорока про справжню льотну роботу належало забути. До того ж у нього не склалися стосунки з дружиною, а десятирічний син Деві був чужим і незрозумілим обом батькам.

Цього разу Бен, виконуючи політ на старенькому "Остері", взяв із собою Деві і незабаром пожалкував про це: літак, що летів над Червоним морем, безжально жбурляло в розпеченому повітрі. Але наляканий хлопчик тримався достойно, і це тішило батька. Все-таки Деві не витримав, заплакав, а Бен ще раз подумав про те, що зовсім не вміє розмовляти із сином. Він занадто різко відповідав на питання малюка, хоча обіцяв розповісти йому, як посадити машину.

"Вся справа у тому, щоб правильно розрахувати... Коли вирівнюєш літак, треба, щоб відстань до землі була шість дюймів... Рівно шість. Якщо взяти вище, то стукнешся при посадці і пошкодиш літак. Занизько — наскочиш на грудку і перекинешся. Вся справа в останньому дюймі".

Відразу ж батько показав хлопчику, як це робиться, майстерно посадив літак на берег Акулячої бухти, названої так через її "населення". Бен і прилетів сюди заради того, щоб зробити фотографії акул, підібравшись до них якомога ближче. Потрапивши в бухту, він, здавалося, зовсім забув про сина і тільки зрідка давав йому розпорядження помогти при розвантажуванні.

"А сюди хто-небудь коли-небудь заходить?" — запитав його Деві.

"Ніхто,— довелося відповісти Бену.— Сюди можна потрапити тільки на легкому літаку".

Приготувавши акваланг і фотоапарат для підводних зйомок, Бен увійшов у воду. Він ще раз наказав Деві не підходити до води, не хвилюватися про нього і знову відчув, що говорить із сином занадто різко, як із чужим.

Хлопчик дивився на море, що поглинуло його батька, і думав, що ж із ним буде, якщо батько так і не випірне з морської безодні.

А Бен був захоплений роботою. Акул було багато, але вони трималися на відстані. Льотчик вирішив приманити їх ближче після обіду, щоб зняти фільм про акул, замовлений йому телекомпанією.

Піднявшись на поверхню, він звелів сину принести з літака сніданок, а сам став готувати апаратуру для наступного занурення. Поївши, приліг і відразу ж заснув.

Прокинувшись, Бен став готуватися до нового спуску під воду. А Деві занепокоєно дивився на нього і знову взявся розпитувати, чи знає хто-небудь, що вони тут, і чи зможуть їх знайти. Бен зрозумів, що хлопчик просто боїться залишитися один, і спробував заспокоїти його, пообіцявши пробути під водою лише півгодини. Він знав, що чекати на акул доведеться недовго, адже тепер він прихопив із собою приманку — шматок кінського м'яса. Акули кинулися прямо до конини. Знімки виходили чудові. Коли плівка вже закінчувалася, Бен помітив, що його руки і груди вимазані кров'ю від конини. Тепер акули йшли просто на нього. Чоловік прокляв свою дурість, але було вже запізно. Страшні різці вхопили його праву руку і пройшли по лівій, мов лезо. Щось різонуло по ногах. Вода скаламутилась від крові.

Дивом вибравшись на берег, Бен втратив свідомість. Оговтавшись, він голосно покликав сина і за хвилину побачив його сповнене жаху обличчя.

"Що мені робити?" — кричав Деві. Якби ж Бен знав! Руки горіли, немов у вогні, ноги не рухалися, і все пливло, наче в тумані.

Льотчик знав, що не зможе вести літак. А це означало загибель і його, і сина. Перемагаючи страшний біль, Бен звелів Деві перев'язати йому руки, щоб зупинити кров, стягнути акваланг. Знову втрачаючи свідомість, він зрозумів, що для того, щоб урятуватися, десятирічній дитині належить виконати справу надлюдської складності. "Єдина надія врятувати хлопчика—літак, і Деві доведеться його вести. Немає ні іншої надії, ні іншого виходу... Хлопчика не можна лякати". Налякана дитина заплакала, та батько, зібравши останні сили, намагався заспокоїти малюка, а сам тим часом обмірковував план урятування. Послідували нові розпорядження, і Деві, напружуючи всі сили, потягнув батька до літака. "Хлопчик не повинен знати, що машину доведеться вести йому,— він перелякається насмерть",— подумав Бен. "Цей маленький "Остер" літає сам,— сказав він.— Варто лиш покласти його на курс, а це нескладно".

Піднявся вітер, а вони все збиралися по схилу нагору. Деві тягнув, а Бен відштовхувався п'ятами, щохвилини втрачаючи свідомість і повільно повертаючись до тями. Двічі він зривався вниз, біль пронизував тіло, запаморочення почастішали. Та ось і літак: Бен наказав Деві накласти каміння біля дверцят, щоб можна було втягнути його в кабіну. Деві взявся за справу. Біля дверцят виросла гірка каміння. Залишилося найважче — залізти до кабіни. Бен уже не сумнівався, що помре, але будь що будь хотів урятувати сина. "Важливо дотягнути до Каїру і показати хлопчику, як посадити літак. Цього буде достатньо". Тільки надія допомогла йому вповзти до машини, тільки вона, надія, втримувала згасаючу свідомість. Тепер треба заспокоїти налякану дитину... Ні, він не здасться, ні за що! Бен обережно сказав Деві, що тому доведеться взятися за справу. Хлопчик слухняно виконував батькові накази. А вітер міцнішав. "Тягни ручку на себе... Не бійся вітру..." Гул мотора посилювався. І ось вони уже в небі. Бен продовжував пояснювати, що треба робити, і Деві, здавалося, заспокоївся. Вирівнявши літак, він повів його уздовж берега.

"Він упорається!" — втомлено і примирливо подумав Бен і заснув, напівголий, увесь заюшений кров'ю.

А Деві вів літак. Один, на висоті у три тисячі футів.

1 2
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Останній дюйм», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скорочено Останній дюйм"