Читати книгу - "Верба, Руданський Степан"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Руданський Степан
- 247
- 0
- 04.01.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через річку кладка,
На горбочку у садочку
Біленькая хатка.
Там сироти жили:
Братик із сестрою.
Жили собі, кохалися,
Як риба з водою.
Брат ходить полює,
Сестра вишиває;
Брат годує сирітоньку,
А та одягає.
Жиють на горбочку
Малі сиротята,
Жиють собі, кохаються,
Як голубенята.
Аж налетів сокіл
Із чорної хмари,
На горбочку у садочку
Розбив їх із пари.
Перейшов чорнявий
Вузенькую кладку —
Затуманив, перехмарив
Біленькую хатку.
Сумує голубка,
Сумує дівчина,
А брат її й не відає,
Що то за причина.
Сумує дівчина
Щодня і щоночі,
Все за річку, все за кладку
Поглядають очі.
"Що з тобою, сестро?
Чи ти нездорова?"
А сестра його вздихає,
Не мовить ні слова.
Брат ходить полює,
Нічого не знає,
А та свого миленького
Вдома обіймає.
Брат ходить полює,
Сестрицю годує,
А та свого миленького
В садочку цілує.
Брат ходить полює,
Вертає у хатку,
А та свого миленького
Веде через кладку.
Провела за кладку,
Назад повертає,
А брат стоїть край віконця,
Кладку заклинає:
"Бодай же ти, кладко,
Гниллям перегнила,
Що ти мене, молодого,
Сестриці згубила!
Бодай же ти, кладко,
Напилась водиці,
Коли буде мій нелюбий
Іти до сестриці.
Бодай ти, нелюбий,
З кладки повалився
І топився — не втопився,
Дубом одубився!.."
"Де ж ти, сестро, була?"
"За річку ходила".
"Що ж ти, сестро, там робила?"
"Сорочечку шила!"
"Для кого ж сорочка?"
"Для тебе, мій брате".
"Слухай мене, моя сестро,
Не покидай хати!
Не ставай на кладку —
Кладка завалиться!"
"Добре-добре, милий брате!" —
Мовила сестриця.
У неділю вранці
Брат коня сідлає;
Сидить сестра край віконця,
Шовком вишиває.
Брат коня сідлає,
Їде полювати,
Його сестра молодая
Вибігає з хати.
Брат на полі грає,
Додому вертає —
Його сестра молодая
В ріці потопає.
В ріці потопає,
Кладочку хапає.
"Ой брате мій, милий брате! —
Стиха промовляє. —
Прошу тебе, брате,
Верби не рубати,
Трави в полі не косити,
Терну не зривати.
Верба над водою —
То тіло дівоче,
Трава — коси мої русі,
А терен — то очі".
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Верба, Руданський Степан», після закриття браузера.