Читати книгу - "Могорич, Ребро Петро"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Ребро Петро
- 128
- 0
- 27.01.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Та й ви не раз цей чули клич:
— Належить з тебе! Не затискуй! —
Або коротше: — Могорич!
Чи то ви гудзика купили,
Чи захистили ви диплом,
А вже вас тісно обступили:
— Біжи по пляшку в гастроном!
Ілько одержував получку.
Найпершу! Ось у чому річ.
А майстер взяв його під ручку:
— Ти не забув про могорич?
О, випивончик був хороший!
(У бар протовпились вони).
Ільку не вистачило грошей —
В заставу залишив штани.
Синок у Жори народився.
Не спав татусь усеньку ніч.
А на роботі він з'явився —
Всі закричали: — Могорич!
Не опирався бідний тато —
До ресторану потягнув.
Хильнув чи мало, чи багато,
А в витверезнику побув.
Антон пошив собі жилетку
І запишався, мов павич.
Знайомі в крик: — Жени монетку!
Чи ти забув про могорич?
Оскільки вимога законна,
Пили — аж гнулись дерева.
Отож, зосталися в Антона
Лиш од жилетки рукава.
Копати погріб у суботу
Поміг Павлу сусід Лукич.
Він дав десятку за роботу.
А той кричить: — А могорич?
За товариську допомогу
Тягли горілочку як слід:
Павло зламав у ямі ногу
І руку вивихнув сусід.
Кирилу щастя привалило —
Вдалося виграти "Москвич".
Друзяки в крик: — Давай, Кирило!
Капшук розв'язуй! Могорич!
Пили за руль, за вісь, за шини,
За лівий бік, за правий бік.
Ще й обкатали так машину,
Що вже не ходить третій рік.
Ви фейлетон мій прочитали
Про могорич — наш справжній бич.
Чи ви над ним не задрімали?
Що, усміхались? Могорич!
Ні, ні, це жарт. Бо раджу знов я:
Відкиньмо дикий звичай пріч!
І кожен матиме здоров'я —
Ото вам буде
могорич!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Могорич, Ребро Петро», після закриття браузера.
