Читати книгу - "Хатнє багаття, Пчілка Олена"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Пчілка Олена
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перечити в справах твоїх,
Та тільки єсть певна у мене надія,
Що слів не одвернеш моїх,
Порад у дрібнотах, моя ж ти пташино!
От бачиш, наприклад, недавно якось
Я бачив: служниця з села, та Горпина,
Сиділа з тобою рядком…Те здалось
Мені не до ладу… Звичайно,нехай:
Єднання з народом – ця річ не псує…
Та треба, голубко, зважать на звичай:
Ніяково, серце моє!
Або хоч би й це, моя рибочко мила:
Обідав у нас хтось чужий…
Видимую ж прикрість ти гостю вчинила:
Крививсь він на вбір твій чудний…
Народне убрання – це річ пречудесна!
Тут навіть і думка хорошая єсть…
Ну, що ж, отак дома – тепер у нас весна –
Чому не зробити убранню ту честь?
Це добре часами, убір той сільський,
І так закраша він обличчя твоє!..
Та треба зважати, як хтось є чужий:
Ніяково, серце моє!
Та й мова синочка теж трохи клопоче
Мене, як на їй я спинюсь…
Звичайно, мале ще й навчиться, як схоче,
По-всякому – тим не журюсь…
Скажу: навіть мило, як теє малятко
Народную пісеньку втішно співа,
Чи казку про вову прокаже, зайчатко,
Чи татком пестливо мене назива;
А все ж воно якось здається чудним!..
Між людьми у вуха неначебто б’є…
Бо знаєш: вважають у нас те смішним…
Ніяково, серце моє!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хатнє багаття, Пчілка Олена», після закриття браузера.
