Читати книгу - "Небезпечна Спокуса: Магічне Кохання, Спокуслива Відьмочка"

Глава перша:

Спекотній літній вечір. Вулиці міста наповнені групками людей. Багато: закоханих пар, дітей, підлітків. Усі насолоджуються палкою атмосферою. Тільки деінде, виднілися метушливі тільця, квапливо поспішаючи у справах. В цей час, за дверима зовсім іншого життя знаходилася Вероніка.

Хто вона? Запитаєте ви мене. А я вам розповім. Гарненька дівчина, з довгим, шовковистим, русявим волоссям, милим личком, і підтягнутою фігурою. Все дитинство вона жила з батьками. Доволі рано почала самостійне життя. Заможно вони не жили, але на звичайне життя вистачало. Склавши на відмінно вступні іспити, переїхала в центр міста. Де винаймала двокімнатну квартиру зі своєї подругою дитинства Софі.

Спочатку було все пречудово. Вони разом проводили багато часу. Зранку навчання, ввечері дівочі посиденьки з улюбленими серіальчиками. Періодично відпочивали в клубах і на вечірках. Де її ведмежатко, так лагідно вони називали один одного, познайомилася з своїм хлопцем. Хоча вже й мабуть колишнім. Нажаль він був з поганої компанії, що й не дивно, Софі завжди притягувало в якісь халепи. На відміну від Ві, її зовнішність була сама звичайна. Багато хто хотів з нею дружити, але нажаль, це була фальшива дружба. Батько Софі був один з найбагатших людей. Він посідав 5 місце в рейтингу Фокс. Один з найбільш відомих журналів у світі.

 Що вона робить тут, серед звичайних людей? Її мати загинула коли їй було 2 рочки. А Сем, так звали батька, майже на півтора роки випав з життя. Але про доньку не забував. Він подарував їй всього себе і все що тільки було йому під силу. І ось настав час віддавати до садочка свій софіт, так лагідно він називав її. Так як він знав і чудово розумів через що йому довелося пройти щоб стати успішним. Він вирішив що і Софі має пройти шлях звичайних людей. Саме там і познайомились дві гарненькі дівчинки.

 Так ось повернемося до нашої історії. Софі зв’язалася з поганою компанією. Вона закохалася в головного шибайголову цієї групки. Постійні вечірки, завжди десь встрявала, бо не зовсім законні речі виробляли ці бовдури. Ві намагалася відмовити подругу, але та й чути не хотіла. Закинула навчання, а потім і взагалі з’їхала до нього кинувши подругу напризволяще.

 Ніка залишилася сама, в двокімнатній квартирі. Це створювало додаткові проблеми. Вся оплата впала на її, і без того завантаженні плечі. Просити допомоги в батьків вона не мала жодного бажання. Тим паче, вона вважала що вони і так багато зробили для неї. Тому, аби не завдавати зайвого клопоту, вона жваво прийнялася шукати підробіток. В одному з елітних ресторанів, у той час, як раз була вільна вакансія офіціантки. Можливо це і не робота її мрії, але іншого виходу немає.

Ну що ж, повернемося до сьогодення. Доки більшість людей насолоджувалися спекотними літніми вечорами, наша красуня працювала не покладаючи рук. Все як і завжди, вечірня зміна за розкладом. В залі багатолюдно. Розкішний одяг і манери, іноді здавалося що це взагалі інша реальність. Хоча мабуть так і було. Вероніка працювала вже рік але так і не звикла до цього життя. Ну принаймні, це давало їй змогу й надалі винаймати ту квартиру і навіть вдавалося робити заощадження.

— Сподіваюся що сьогодні вечір буде без ексцесів. — Промовила дівчина, проронивши ледь чутний видих з медових вуст. Погляд у люстерко, останній штрих, застібнувши бейджик граціозною ходою попрямувала у зал. Жваво з сяючою посмішкою кружляла поміж столиків.

— Як же чудово, що наша уніформа така гарна і зручна, я в захваті що це не спідниця, а брюки. — Промайнуло в світлій голові. Інколи траплялися випадки залицяння, коли відвідувачі, випивши зайвого, дозволяли собі розпускати руки. Звісно їй доводилося дуже стримано і ввічливо на це реагувати.

Вона продовжувала розносити страви та напої. І ось цей чарівний час перерви. Знявши фартушок, вона підійшла до баристи. Взяла свій улюблений напій капучіно з солоною карамеллю. І розмістилася на дальньому столику, де майже ніхто ніколи не сидів. Смакуючи свій пряний напій, насолоджувалася заходом сонця, крізь вікно. Раптово залунав знайомий голос поруч.

— Тримай Ві, — це був Артем, її друг і напарник, — Це для тебе від сьомого столика. — вказавши очима на хлопця який сидів напроти. — І чому я не дівчина, загнавши свої сірі очі під лоба, прицмокнувши, продовжив. — Прошу тебе Сонечко, будь обережна з ним. Я за ним не перший день спостерігаю. — Посміхнувся трішки невпевнено.

— А коли я була не обережна? — при піднявши брову, засміялася ледь помітно. — Тим паче це просто десерт. — Буркнула красуня. Час перерви добігав кінця. Вероніка швиденько попрямувала в кімнату для персоналу. Зав’язавши фартушок на обрисах своєї спокусливої талії. Квапливо вийшла в зал.

Робоча зміна, все ще тривала, відвідувачів було все більше. Дівчина посміхаючись, наче танцюючи, кружляла поміж столиків. Інколи доводилося трішки затриматися поспілкуватися, хоча і не завжди було бажання. Ось нове замовлення, від столика за яким сидів звичайний, нічим не примітний хлопець, але було щось чаруюче в його погляді. Так, так, це був той самий, від якого тільки нещодавно отримала солодкий десерт. Куточки пухких вуст підскочили до гори. Подарувавши теплу, трішки боязку посмішку, розташувавши замовлення на скатертині, спішила залишити його. Не вдалося. Тільки-но Ві зробила оберт і перший крок, як хлопець блискавично схопив її за зап’ястя.

— Зачекайте, будь ласка, — Швидко знайшовши її ім’я на бейджику, продовжив. — Вероніка, ви чарівниця, полонили моє крижане серце. — Побачивши її милі щічки, які зашарілися багряним рум’янцем. Квапливо, трішки послабивши хватку, промовив. — О котрій закінчується ваша зміна? Чи можу я вас провести до дому?

Ніка перевела подих від здивування, — ох дорогий вийшов десерт — промайнуло в її голові. Незважаючи на те, що вона не полюбляла таке, але щось дивне, загадкове, манливе було в його очах. Змушуючи Ві ризикнути і погодитися.

— Моя зміна закінчується об одинадцятій, — трішки нахилившись уперед, швидким жестом, залишила на серветці свій номер. Ще одна посмішка, квапливо повернулася до роботи. Серце калатато, але шляху назад вже не було. Тим часом, загадковий Хлопець закінчивши зі своїм замовленням, вийшов назовні.