Читати книгу - "Писати вірші гусячим пером, Павлюк Ігор"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павлюк Ігор
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Хворіти батьківщиною і шляхом.
Дивитися, куди тече Дніпро:
До "москалів"? Чи повернув до "ляхів"?
Чи з морем чорним влився в океан —
До "янків" щоб торкнутися порогом.
Свободи стан… Який у неї стан! —
Тунель — униз, а вверх нема дороги.
Земля вмирає, вкутана в бетон,
А душі накрохмалені й ніякі.
"Модерного язичництва"* притон.
Для тіла — рай. На всі чотири смаки.
Змішався віск із кровію шипшин
І хочеться на Хортицю назавжди.
Якщо вже взявся — час цей допиши,
Бо він вогнем про все напише правду.
Посеред ста сізіфових голгоф
Знайде одну із коренем чи пупом,
Щоб відкотити камінь знов і знов
І не знайти ні ангела, ні трупа.
Вже знаю все…
Не легшає чомусь.
Далеко йшов.
Пора уже вертатись.
Всім розкажу, адже нема кому…
Від світу добре захищають ґрати.
Тоді й приходить пещена печаль
І страдницька покора веледушна,
Немов склепали із щита меча,
Бо дуже гнило, дуже було душно
У власній хаті, в зорях, у душі,
На рівні духа, і отця, і сина.
Мов шелестіли вічні комиші,
Мов шепотіла юна батьківщина.
Ми нею всі тавровані колись.
Я в ній засну, набігавшись по світу…
А наді мною дихають воли
І гола смерть — мов нетутешній вітер.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Писати вірші гусячим пером, Павлюк Ігор», після закриття браузера.
