Читати книгу - "Пахне воском і хлібом, Павлюк Ігор"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павлюк Ігор
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жовтий цвіт в біле листя, як птахи торішні, капле.
Коні вірять у Бога, а люди у короля,
В повний Місяць, в який звжиріла козацька шабля.
Вмерла свічка, натомлена радістю голих днів.
Все прощає собі й більш не хоче у вирій пташка.
Людський син — бідний тесля — відрікся своєї рідні…
Бо весна…
Перед дзеркалом плаче юна, як сніг, монашка.
А комусь уже років — як тої води вгорі.
І до тіла мойого сорочка твоя все ближче…
Та чим довше живемо, тим швидше минає рік
І тим тонше той голос всередині мене кличе.
Стану тихим і світлим — ну зовсім Чумацький Шлях.
Йду молитись деревам —
Вони ж бо такі хрестаті…
Вишиванка на грудях порвана.
Вітчизна моя — Земля?
Чи галактика наша?
Душа?
Чи лелеча дідівська хата?
Благородною бідністю віє від рідних гнізд.
Руки спільних жінок красивіші за їхні лиця.
В снах приходять до мене ті, кому не говорять ні,
І питають про те, що нікому уже не сниться.
Порох зоряних війн — опадає тремтливий сніг.
З тридцять третього року курличуть голодні діти.
Бог свободу давав.
Чорт до себе тягнув, як міг.
Ми любилися важко й не знали, куди подітись.
Кому більше дано —
З того більше спитає міф,
І тумани гніді, і горілка, від мене п'яна.
Пахне воском і хлібом в планетній оцій тюрмі.
І хапає за вії печаль первозданна.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пахне воском і хлібом, Павлюк Ігор», після закриття браузера.
