Читати книгу - "Звільнення заручників, Павличко Дмитро"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павличко Дмитро
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жерла ригають в обличчя села.
В смертному полум'ї церква і школа,
Бібліотека, мечеть гострочола,
Хата й стодола, корова й бджола.
Тільки заручники недоторканні,
Порозлягались, на пляжі немов, —
Ні, то не їхні кишки на паркані,
Ні, то не їхня в колодязі кров!
Гордо згоряють зелені знамена
Хлопців, що стали на бій до кінця;
Крутяться мін і ракет веретена,
Із рукавів випадають рамена,
Рвуться снаряди й дитячі серця.
Тільки заручники ходить неткнуті —
Заборонила кремлівська вашбродь
Кулям, що свищуть з ненависті й люті,
Бити невинну і праведну плоть.
Гинуть собаки, і вівці, і коні,
Падають стелі на зойки жінок;
Кров'ю залиті і стіни, і скроні,
Сивий дідусь із мольбою при сконі
Помсту віщує в назначений строк.
Тільки заручники в тій веремії
Тішаться буйністю волі й життя;
За порятунок шляхетний Росії
Дякують, дякують, дякують, дя…
Все погоріло — горища й підвали,
Все обернулося в купи золи.
Та з попелища радуєвці встали,
Танків московських ланцюг обірвали,
З мертвих — на волю, в безсмертя пішли!
Тільки заручники встати не годні,
Бо воскресіння беззбройним нема:
Їх розстріляли кати благородні,
Їх не підніме з гулкої безодні
Суду страшного печальна сурма!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Звільнення заручників, Павличко Дмитро», після закриття браузера.
