Читати книгу - "Метелик лимонниця, Павленко Марина"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Павленко Марина
- 108
- 0
- 06.04.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У класі з Ганнусею не вельми дружать. Може, тому, що майже на рік за всіх молодша? Чи тому, що звикла спілкуватися більше з братом?
Як там не є, а дівча тримається осібно. Або в світи кудись поженеться, або коло мене крутиться. То книжечку випросить переглянути, то свої дитячі пригоди оповідає.
— Дарино Іванівно, а в мене така новина щаслива, така новина!..
— Яка, Ганнусю?
— Уявляєте: рівно через місяць — мій день народження! Ось моя новина!..
— …А дружити зі мною не хочуть, бо я доганяю-доганяю, а не тікає — ніхто!..
Чую, Ганнуся однокласниці розказує:
— Ну, нічогісінько не пам'ятаю: ні як мене годували, ні як одягали. Розумієш, не втямлю: жила я тоді чи й не жила? Якби тепер мама не розповіла мені всього, то й досі не знала б!..
У відповідь — ні пари з уст.
— Це ти про що, Ганнусю? — цікавлюсь.
— А про те, якою була я в два місяці!
Ходили до річки на екскурсію. У Ганнусі трофеїв чи не найбільше: все, що підібрала на березі. На парті в неї з'являється склянка, встелена мохом і водою наповнена.
— Тут у мене Равлик-Павлик живе!
— Равликів не можна в себе тримати, бо глисти будуть! — осудливо перешіптуються дівчатка.
Я зі свого дитинства теж таке знаю. Та заборонити — язик не повертається.
Щодня в склянці міняється вода, щодня плавають свіжі крихти. І тільки згодом виявилося, що доглядало дівча не равлика, а порожню його черепашку. Сміху було!..
То Ганнуся сама з себе сміялась.
На парті склянки не стало. Навіть мені полегшало.
Метелика дівчатка спіймали. Розглядають.
Ганнуся авторитетно:
— Він лимонницею зветься!
— Без тебе знаємо! Жовтий — то й лимонниця! Дарина Іванівна казала на природознавстві.
— І зовсім не тому, що жовтий! Ви понюхайте його, понюхайте! Він лимоном пахне!
Дівчатка недовірливо повели ніздрями.
— Справді — лимоном!.. — видихнули розгублено.
— От бачте!
Але всі про Ганнусю вже забули й побігли дивувати хлопців несподіваним відкриттям.
Що ж, Ганнуся не журиться. У неї вже інше заняття: розгрібає листочки під кленом.
Стривайте, а де вона?
Подалася кудись?
Що ж цього разу придумає?..
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Метелик лимонниця, Павленко Марина», після закриття браузера.
