Читати книгу - "Коляда і Мара (міф), Невідомий Автор"

І сказав Сокіл Чорнобогові: "Що ж, іди в свою пітьму і володарюй там".

Ступив Чорнобог у безконечний морок, і одразу тіло його вкрилося чорною смердючою шерстю.

І не злюбив Чорнобог пітьму, зародилася в нього заздрість до Білобога.

Тоді пустив Чорнобог дві чорні сльози, і вродилися з них Змій-Дракон із трьома головами та вогнедихаючими пащами і потворна жінка — Мара з гнилими очима та кублом зміюк на голові.

Мара стала дружиною Чорнобога, а Змій-Дракон — Чорнобоговим військом.

І сказав Чорнобог Змієві: "Ти полети у Вирій і вбий Білобога, а Дуба спали разом з Соколом на ньому. Хочу я бути володарем Вирію".

Став розправляти свої велетенські панцирні крила Змій-Дракон та виригувати вогонь із своїх залізних пащек — аж заклекотіла пітьма.

Той клекіт почув Білобог у Вирії й пустив дві світлі чисті сльози. І вродилися з них красень-велетень Перун з огненними стрілами в руках та вродлива молода жінка Коляда.

Дав їм Білобог вкусити молодильні яблука, стали вони невмирущими богами.

І сказав Білобог Перунові: "Ти будеш моїм військом і охоронятимеш Вирій вогненними стрілами своїми".

І сказав Білобог Коляді: "Ти будеш моєю жоною і народжуватимеш золоте коло — Божича-Сонце, аби збороти пітьму і все злеє, що в ній".

Тоді саме прилетів Змій-Дракон у Вирій, кинувся на Білобога, та Перун метнув стрілу-блискавку, що спалила крила Драконові, й він загримів у чорну безодню.

Там володар пітьми окропив чорними сльозами спалені Драконові крила, й відросли вони, та вже побоявся Змій сунутись у Вирій. І збагнув Чорнобог, що не бути йому володарем Вирію, і ще дужче він зненавидів Білобога та його Світ.