Читати книгу - "На смерть Івана Карпенка-Карого, Мирний Панас"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Мирний Панас
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
З своїми рідними братами
Вітав у нас… І перед нами,
Мов повесні, почав цвісти
Різномаїтий той садок
Твоїх глибоких дум, гадок,
Гарячим серцем та душею,
На світ появлених тобою.
Кого не бачили ми там?
І “Наймички” лихую долю,
І “Безталанну” з її горем…
Страждання… муки… регіт… гам…
Та витівки життя людського,
На лихо наше, більше злого,
Ніж доброго, – і ті надії,
Що ними люди серце гріють.
Все те пройшло тут перед нами –
Живе, яскраве та блискуче.
Мов промінь сонячний з-за тучі
Чи світ зорі поза горами…
І ми, милуючись, раділи,
Що те, чого ми так хотіли,
Прийшло до нас і жити буде,
Поки живуть на світі люди.
А ти, задуманий, казав:
“Воно дивитись, може, й гарно,
Та задля діла цього мало,
Щось треба більше”… І гадав
Усе про інші, ширші твори,
Де б все життя, старе і нове,
Мов небо в ставу, відбивалось…
“Тоді б воно спокійно й спалось!”
І невсипущою душею,
Та творчим духом ти щороку
Виношував в собі глибоку
Ту думку-вигадку, що нею
Наш дух живив, і бадьорив,
І наші очі веселив,
Та прокладав дорогу нову
На славу рідного нам кону…
І все це зразу обірвалось!..
Хвороба… муки… і вона –
Та невідома таїна –
Німая смерть – відкільсь підкрались
І разом лиха наробили:
Твою роботу припинили
Й думки-сподіванки твої
Приспали у довічнім сні.
Болить душа в нас, жаль гіркий
Проймає наскрізь наше серце,
Що голос твій не озоветься
На лемент наш, на плач важкий!
Що наша бідна Україна
Навік позбулась в тобі сина,
Що нею жив, її кохав,
Про її славу стільки дбав!
Нехай же слава та витає
Над домовиною твоєю,
Де ти спокій знайшов під нею,
Й від забуття оберігає!
А ми, повитії журбою,
Тут вчитись будем за тобою,
Як треба рідний край любити
Та вірно як йому служити.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На смерть Івана Карпенка-Карого, Мирний Панас», після закриття браузера.
