Читати книгу - "Місячний кант, Малкович Іван"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Малкович Іван
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Іван:
Коли гадина й мені шию перев’яже
і рушу я за найдальшу зірницю,
нагадаєш, щоб глини за пазуху взяв я —
на місяці хочу посіяти гречку й пшеницю.
Зариюся в місячний пил — жовтий, аж золотий:
тепло мені буде, зіпруся на лікті,
вітром, тим, що під носом, повіватиму, сумний,
на гарячу пшеницю в місяці липні…
Жінка:
Бійся бога, Іване,
ти говориш, як сп’яна,—
нащо зариватися в пил? —
ще місяця продірявиш та зблиснеш п’ятою,
а я тут зі встиду не матиму супокою.
Іван:
…А щоб не було мені сумно та імлисто —
оце ж розказував один вчений півень,
що буцім є така хатка: срібних комінків — триста,
а замість диму — з них тягнуться співи.
То я тих співів наловлю в сачок —
будуть вони крилами стиха махати,
нависиджують мені золотих яєчок,
аби мав я до кого співати…
Жінка:
Бійся, бога Іване,
ти говориш, як сп’яна,—
як же ти на місяця затягнеш
ту хатку, того віргана?
Іван:
…А часом увечері я б і тобі
скидав на землю по золотому яєчку,
щоб ти собі знала, що й на місяці, аж там, угорі,
я тебе люблю і не скачу, а лиш повіваю на гречку…
Жінка:
Бійся бога, Іване,—
яєчко ж не олов’яне:
доки долетить на землю до мене —
то нічого із нього не стане!
Іван:
…Зариюся в місячний пил — жовтий, аж золотий:
тепло мені буде, зіпруся на лікті,
вітром — тим, що під носом,— повіватиму, сумний,
на свою душу зелену в місяці липні…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місячний кант, Малкович Іван», після закриття браузера.
