Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Твоє ім'я, Ксандер Демір 📚 - Українською

Читати книгу - "Твоє ім'я, Ксандер Демір"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Твоє ім'я" автора Ксандер Демір. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Твоє ім'я, Ксандер Демір» була написана автором - Ксандер Демір, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Сучасний любовний роман".
Поділитися книгою "Твоє ім'я, Ксандер Демір" в соціальних мережах: 
Я — відомий режисер та автор світових бестселерів. У мене є все та навіть більше про, що можна мріяти. Проте, аби отримати це все: шану, статки та популярність, я втратив її.. Минуло вже понад десять років, а єдине, що досі надихає мене – ці смарагдові зірки у її очах. Вона — популярна співачка, на її піснях ростуть мільйони. А ще знедавна, вона знімається у фільмах.. сценарії яких, я писав саме для неї.. Хто б міг подумати, що майже через п’ятнадцять років, я випадково зустріну її на дні народжені свого найкращого друга? Але вже не одну.. Вона сказала забути її ім’я та почати жити. Однак, побачивши її, я вкотре його згадав. Хоча, якщо чесно, ніколи й не забував..

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 109
Перейти на сторінку:
Пролог

Адам Бітлер

— Адаме, ну чому ти такий злий? — роздратовано запитав Артем, підходячи до мене. — Хіба ти не щасливий нарешті вирватись зі свого будинку та відпочити?

— Щасливий, як кіт, — саркастично промовив я.

— Я розумію, — друг різко поклав свою долоню мені на плече та ледь чутно зітхнув. — Це все дорога. Ти тільки повернувся зі Штатів, а я вже покликав тебе до себе на вечірку.

— Це твій день народження, тому я мусив тут бути.

— Ну так, — засміявся. — Вперше за років п’ятнадцять?

Я похитав головою, закотивши очі.

— Я жартую, — штовхнув мене в плече і одразу кудись зник.

Я підняв голову, уважно оглядаючи приміщення. Артем завжди вирізнявся бездоганним смаком, і місце проведення його вечірки було яскравим тому підтвердженням. Зала вражала своєю елегантністю: стіни були вкриті витонченою сірою штукатуркою, яка гармонійно поєднувалася з елементами темного дерева. Цей контраст створював теплу та затишну атмосферу, одночасно випромінюючи стриману розкіш.

Мінімалістичний дизайн приміщення підкреслював кожну деталь, роблячи її важливою і неповторною. Великі панорамні вікна наповнювали залу природним світлом, яке м’яко розсіювалося по всьому простору, підкреслюючи його гармонійні пропорції. Меблі були підібрані з особливою ретельністю: лаконічні, але з вишуканими акцентами, вони виглядали так, наче зійшли зі сторінок дизайнерського журналу.

В центрі зали висіла розкішна люстра, що нагадувала сучасне мистецтво — її складні форми й блискучі поверхні привертали погляд і створювали атмосферу свята

Кожна дрібниця, кожен аксесуар — від витончених ваз з живими квітами до стильних світильників — був продуманим до найменших деталей. Артем дійсно знав, як створити місце, де кожен гість почувався б особливим.

А ще, Артем дійсно мав рацію щодо мене. Вперше за довгий час, я вирішив розвіятись не лише на звичних для мене форумах для письменників чи конференціях з питань кіноіндустрії. Цього разу я відвідав просто вечірку мого найкращого друга, який сьогодні святкує свій день народження. Це було неформальне зібрання, де ми могли розслабитися і просто насолоджуватися компанією один одного без професійних дискусій та обговорень.

Примітно, що я з подивом виявив тут багато знайомих облич. Більшість гостей були тими самими людьми, яких я звик бачити на різних офіційних заходах, форумах та конференціях. Було трохи дивно бачити їх у такій неформальній обстановці, де замість ділових костюмів вони були одягнені в повсякденний одяг, і замість серйозних розмов про роботу — легковажні бесіди та сміх.

Атмосфера була по-справжньому святковою. В повітрі витав аромат смачної їжі, який змішувався з приємним запахом парфумів гостей. З колонок лунала музика, що створювала гарний настрій і запрошувала до танців. Всі присутні виглядали розслабленими та щасливими, кожен із них отримував задоволення від цього вечора.

— Адам? — мене відірвав знайомий голос. — Адаме, не вірю своїм очам!

— Не думав, що побачу Вас тут, Даніелю!

Переді мною з’явився чоловік старших років. На скільки мені відомо, йому шістдесят, але його зовнішності та енергійності може позаздрити навіть шістнадцятирічний підліток.

Я вже добре знав Даніеля, адже давно співпрацюю з ним у кіноіндустрії. Він був надійним і надзвичайно креативним партнером. Завжди готовий запропонувати свіжі ідеї, Даніель вирізнявся не лише своїм талантом, а й своєю зовнішністю. Він завжди був одягнений у бездоганно білий одяг. Його костюми та сорочки виблискували чистотою, створюючи образ, що викликав повагу і захоплення.

Інколи я ловив себе на думці, що його зуби були навіть біліші, ніж усі його костюми та сорочки разом узяті. Це підкреслювало його особливу увагу до деталей і доглянутий вигляд. Даніель був тією людиною, яка завжди тримала планку високого стилю та професіоналізму, як у роботі, так і в повсякденному житті.

— Я Вас також здивований бачити, якщо чесно. Ви вирішили вирватись зі свого лігва та нарешті показатися в реальному житті?

— Ви перебільшуєте, — тяжко видихнув я, продовжуючи посміхатись. — Але так, нові книги самі себе не напишуть.

— Нові книги та сценарії до наших з Вами фільмів, друже!

— Саме так!

— Насправді, ми хоч і на дні народженні Артема, але я хотів би подякувати Вам. Ваші книги рвуть усі чарти. Люди тільки просять і просять продовження та щось нове, романтичне. А ще, — він різко підняв палець, наголошуючи. — А ще, я шалено вдячний, що Ви довірились саме мені режисерувати серіали та фільми за мотивами Ваших книг. Ми з Вами гарна команда, Адаме.

— Я також щасливий, що співпрацюю саме з Вами, Дане.

Я посміхнувся, поправляючи свої окуляри. Скільки гарних слів у секунду, я давно не чув. Я звик до такої уваги. Але ніби постійно відвикаю. І навіть попри те, що мої щоки завжди червоні, я все одно продовжую червоніти кожного разу, коли чую хоча б одне слово, що оцінює мою працю гідно.

— До речі, чи довго очікувати на якусь новинку? — його очі засяяли новими вогниками, які говорили одне: «Адаме, я хочу зняти за цим новий фільм!».

— Я працюю над новою книгою, так, — не думаючи, відповів я. — Проте, мені потрібно ще принаймні місяці два-три, аби її закінчити.

— Це супер! — вигукнув чоловік. — Восени почнемо думати щодо екранізації. Таке не можна пропустити, Адаме.

— Що не можна пропустити? — з азартом перепитав Артем, немов грім, з’явившись поруч з нами.

— Екранізацію нової книги Адама.

— Ох, — Артем посміхнувся, закотивши очі. — Знову ці романи, знову ці соплі.

— Припини, дурень, — штовхнув товариша.

— Чому усім так подобається ця любов?

— Запитай у своєї жінки, Артеме, яка охоче продюсує наші фільми, — засміявся Дан, кидаючи погляд у бік Нати.

— О та-ак, — погоджуючись, закивав той. — Ната постійно тільки про них говорить. Вона знайшла вже чотири нових сценарії, які хоче взяти у свої руки. У мене інколи виникає таке враження, що вона вас обожнює більше, аніж мої детективи, або навіть мене, шановні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твоє ім'я, Ксандер Демір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твоє ім'я, Ксандер Демір"