Читати книгу - "Листи не дійшли до користувача , wvikiy"

......

Дозволь мені тебе кохати
Хоч раз в житті відчуй це на собі
А мого кохання й справді вистачить
нам двом з головою
Тільки припини стріляти в серце моє
Всі мої нотатки з віршами в крові
І я знову намагаюсь їх врятувати
Мої сльози мішаються з кров'ю
Мої вірші перетворились в багнюку
Але всеодно, я готова кохати за двох
Я сильна, тільки б ти це помітив
Я весь світ переверну

......

Не залишай мене одну
Побудь зі мною ще одну хвилину
Я хочу ще на мить відчути себе вільною
Побудь зі мною,я тебе прошу
Хай ще один прекрасний день
закінчиться щасливо
Я не прошу букетів чи зривати зірку з
неба
Лише твоя присутність,твої руки,і твій
голос
Просто підійди до мене тихо,обійми
І цього вечора я залишуся спокійною

......

І знову в моєму телефоні тиша
Ти не читаєш повідомлень кілька днів
Хіба так складно написати слово "ні" ?
Чи тобі всеодно що я буду чекати
Як той пес, який попри весь біль
і зради буде поряд
В твоїх обіймах тоді я хотіла ридати у
голос
Бити тебе по грудях і кричати "відійди"
Я не хотіла і не хочу любити, бо ця
сюжетна лінія знову гратиме в повторі
Коли я сидітиму в пустій квартирі
І мої солоні сльози стікатимуть вниз
Чому твої руки, які стали до біса
близькі і ці теплі руки, для мене як
гострі ножі?

......

Я спалила своє серце через тебе
Або скоріше за почуття, до тебе
Можливо дивно сподіватись, що ти мені
на це щось скажеш
І мої подруги праві, що краще відпустити
Не думати–гадати, чи поруч будеш
ти в момент потрібний
І забереш мене вже з того пекла,
Я не хочу бути егоїсткою, або тою яка у
весь голос кричить, що їй потрібна увага
Але сама я теж залишатись не хочу
І можливо, хоч трохи, я гідна цього
Того що зможу торкатись твоєї руки
Що зможу побачить любов в твоїх очах
Мені це важливо, і я цього прагну
Але немає сміливості тобі це сказать

......

Вона як сигарета
Тліє на його очах, сльозами випалює
тваринний страх
Вона померла в його руках
У сні явилась з кров'ю на вустах
Він намагався, боровся за неї
Рятував від жахливих істот
що затьмарили розум
Від параної що вбивала безщадно
Від спогадів що робили лихо
Від інших людей що біду задумали стиха
І ось він сидить, вже цілу годину
Сидить,ніяк не прийде до тями
Її вже нема,неможливо змиритись
Його кохання нема, як і сенсу
цього клятого життя

......

Я покохала тебе рік тому, ще у травні
Знаєш, рік, занадто довгий час
Постійно відчувати коливання
З простих, але важливих фраз
Моє серце все ще б'ється для тебе
Моя душа все ще досі твоя
Я покохала тебе ще рік тому
І стільки ж часу я себе не пробачаю
За всі, абсолютно за всі доречні сподівання
За те що так безжалісно брешу
Усім своїм подружкам
Я покохала тебе ще рік тому
І з того часу я спокою не знала
Постійно думала, ну що зі мной не так?
Чому ти так поводився зі мною?
Я покохала тебе ще рік тому
Навіть в іншому місті шукаю твій погляд
Так, я покохала, і все ще настільки сильно я
тебе кохаю
І навіть зовсім не збагну, чому
все ще на тебе чекаю

......

Ти не мій хлопець
Але як тільки бачу тебе, моє серце
вистрибує з грудей
Я не закохана в тебе
А я чомусь не уявляю свого життя без тебе
Ти зараз далеко
А я шукаю всі можливі способи
побачитись знову
Коли ти поряд
На душі легше, наче моїх проблем не існує
Коли ти обіймаєш мене,
хочу щоб час просто зупинився
Не дарма я кличу тебе сонцем
Навіть якщо у мене все погано
Твої слова і обійми зігріють мене
Твоя посмішка як наче світле проміння
Вважай що це відповідь на твоє питання,
чому я щиро посміхаюсь коли тебе бачу
Незважаючи на те що мені боляче
і ти про це знаєш

......

Я вже не знаю чого я до тебе полізла
Вже їде дах мимохіть
Кожної ночі, я мрію лише про твої
очі
В них я чітко бачила волю, те чого
не могла дозволить собі
Вони ж блакитні–як море
В якому я тихо й безжально тону
Ні, не треба мене рятувати
Ти не зміг би, це безнадійно
Я сама обрала відчувати
Я сама віддала свою душу
Я сама жадала цього

......

Боляче, відчувати себе слабкою
Безпомічною, ні нащо не здатною
людиною
Яка весь час тільки говорить про свої
проблеми
Думки переповнюють голову і вона знову
бере запальничку щоб використати не за
тим призначенням
Стримує сльози, бо це прояв слабкості, не
можна
Але зранку вона буде бігти на роботу,
посміхаючись прохожим людям
Тому що говорити про це – слабкість
Вона скаже про це, але не сьогодні

......

А я і справді хотіла бути з тобою
При кожній зустрічі обійматись до
хрусту кіток
З кожним разом хотіти тих зустрічей
до тремтіння у тілі
Але щось не щастить
Скінчилась моя біла смужка
Іноді згадую ті страшні, безсонні ночі
На колінах благала бога щоб ти не
йшов, залишився зі мною
Ще трошки, хвилина, чи менше
І я відпущу, обіцяю, тільки не
сьогодні, тільки не зараз

......

Руки тремтять, очі на мокрому місці
Я здається зайва у цьому клятому
місті
І наче повно друзів, тут я живу
Але чомусь саме тут я чекаю коли
помру
Мене нема без тебе,
Без твого подиху, очей
Без таких настільки очевидних для
нас з тобою речей
Без твоїх гарячих дотиків які
зігрівали моє тіло кожної ночі
Без твоїх обіймів–тільки там я могла
бути безпомічною
Ми ще зустрінемось сонце,я знаю
Але інколи мимохіть твій силует у
натовпі шукаю..