Читати книгу - "Місто під чарами, IrenStasiuk"

Київ не спить. Навіть коли місто опиняється під покривом ночі, його вулиці оживають. Не від шуму машин, не від відлуння кроків перехожих. Ні, Київ живе своєю, особливою магією — такою, яку помічають не всі, і не кожен має здатність побачити.

Андріївський узвіз, підсвічений млявими ліхтарями, ніби затишно приховує свої таємниці. Там, де кам’яні сходи ведуть до стародавніх будівель, де вітри шепочуть стародавні легенди, легко можна заблукати. Іноді не тільки фізично. Іноді — в самій реальності.

Цієї ночі, як і кожної, магія полишала свої сліди. Літній дощ змив з асфальту останні відбитки, але те, що відбувалося під поверхнею, залишалося невидимим для звичайних людей. Існують такі місця, де реальність згинається, і немає жодної межі між тим, що є, і тим, що має бути.

І тут, під одним із ліхтарів на роздоріжжі, з’являється він. Чоловік у темному пальті, його очі майже чорні, як ніч, яка почала повільно поглинати місто. Він не біжить, не поспішає. Його рухи — плавні, ніби він завжди тут був, ніби він частина цього місця. На його плечах висить важка сумка, а в руці — старовинний пергамент. Він уважно вивчає кожен будинок, кожен знак на вулиці, наче шукає щось важливе. І він знайде це, бо магія Києва — це не тільки стародавні ритуали, але й надія, що, якщо правильно застосувати силу, все можна змінити.

Далі він пройде через темний прохід, де жоден перехожий не осмілився б зупинитися. Він не знає, що на нього чекає, але йому не важливо. Для нього це лише частина довгого шляху, шлях, який триває століттями.

Цієї ночі магія повертається.