Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Самотній трудяга, Степан Босий 📚 - Українською

Читати книгу - "Самотній трудяга, Степан Босий"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Самотній трудяга" автора Степан Босий. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Самотній трудяга, Степан Босий» була написана автором - Степан Босий, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Поезія".
Поділитися книгою "Самотній трудяга, Степан Босий" в соціальних мережах: 
Про любов і обман над робітником. Написано з допомогою штучного інтелекту.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Бідний робітник

І
Він був простий, звичайний чоловік,
Робітник, що в зморшках — ніби книга.
Трудився в шахті, день у день без втіх,
І мріяв про любов, немов про диво.

ІІ
У серці — спомин, теплий, як весна:
Про дівчину, що йому пообіцяли.
"Чекай," — казали, — "доля не чужа,
Вона для тебе — мов зірка із хмарини."

ІІІ
Він вірив, наче хлопчик у казки,
Що ось вона, прийде — така ясна.
А на роботі — жарти, кпини гіркі,
Сміх за спиною — наче тінь страшна.

IV
Обман — як ніж, що ріже без слідів,
Як сіль на рану, що не гоїться роками.
Його кохання — привид із надій,
Що гаснув, мов свіча під вітрами.

V
Він мовчки ніс той тягар крізь життя,
Кожен день — мов крок в безодню тіні.
Самотність, біль і зламана душа —
Його єдині, справжні супутники.

VI
І от лежить він, сивий, як мороз,
Останній подих — шепіт спогадів старих.
Ніхто не прийде, не згадає, не сльозить,
Бо не лишив він сліду в чиїхось серцях.

VII
Його могила — просто грудка глини,
А поряд — вітер, що співає жалібно.
Про чоловіка, серце якого згоріло
В полум’ї надії, що виявилась марною.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Самотній трудяга, Степан Босий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Самотній трудяга, Степан Босий"