Читати книгу - "Слідчий, що з порядних , Oleg Poroshok"

Книга Слідчій той, що з порядних 
Передмова
Світ — це шахівниця. Люди — це фігури. Одні рухаються хаотично, керовані емоціями, інші прораховують кроки вперед. Є ті, хто стає жертвою власних помилок, і ті, хто перетворює чужі помилки на зброю.
Денис завжди бачив трохи більше, ніж інші. Його логічне мислення дозволяло передбачати хід подій ще до того, як вони ставали реальністю. Це не було даром у звичному розумінні — швидше, вродженою здатністю складати розрізнені шматки головоломки в єдину картину.
Він не був героєм. Не вірив у ідеали. Але знав, що світом править розум. І саме розум відрізняє мисливця від жертви.
Його робота в поліції здавалася простою: аналізувати докази, знаходити логічні невідповідності, помічати деталі, які інші пропускали. Але коли зникає бізнесмен Ігор Савченко, усе виходить за межі стандартного розслідування.
Ця справа не була простою. Вона змінила правила гри.
І головне — вона показала, що навіть у світі логіки є місце для хаосу.
Денис не підозрював, що йому доведеться не просто розслідувати злочин, а боротися за власне життя. І що найбільша загроза — не викрадачі, а ті, хто мав би стояти на боці закону. І чутки про поганих, продажних поліцейських стануть реальністю.
Це не було даром у звичному розумінні — швидше, вродженою здатністю складати розрізнені шматки головоломки в єдину картину.
Він не був героєм. Не вірив у ідеали. Але знав, що світом править розум. І саме розум відрізняє мисливця від жертви.
Його робота в поліції здавалася простою: аналізувати докази, знаходити логічні невідповідності, помічати деталі, які інші пропускали. Але коли зникає бізнесмен Ігор Савченко, усе виходить за межі стандартного розслідування.
Ця справа не була простою. Вона змінила правила гри. І головне — вона показала, що навіть у світі логіки є місце для хаосу.Денис не підозрював, що йому доведеться не просто розслідувати злочин, а боротися за власне життя.
І що найбільша загроза — не викрадачі, а ті, хто мав би стояти на боці закону.
Розділ 1: Зникнення
Зникнення людей у великому місті – не рідкість. Щодня хтось не повертається додому, зникає без сліду або потрапляє в халепу. Але ця справа одразу виглядала дивно.
Бізнесмен Ігор Савченко пропав два дні тому. Його машина стояла біля парку, дверцята відчинені, ключі в замку запалювання. Телефон вимкнений. Вдома — дружина з двома дітьми, які нічого не розуміють і чекають новин.
Коли Денис взявся за цю справу, він одразу зрозумів: це не звичайне викрадення.
Савченко був людиною обережною. Його бізнес не мав кримінальних зв’язків, він уникав ризикованих угод. Але кілька днів тому він зняв велику суму готівки – і це могло означати, що він щось знав.
Камери спостереження дали ключ до розгадки. На записі видно, як Савченко виходить із кафе, підходить до машини – і тут до нього під’їжджає чорний мікроавтобус. Кілька секунд – і бізнесмен зникає.
Здавалося б, усе просто: викрадення, викуп, класична схема. Але Дениса не покидало відчуття, що тут щось не так.
Коли він показав запис слідчому Павлу, той лише знизав плечима.
— Знайдемо, — сказав він спокійно. — Або не знайдемо. Всі ми смертні.
Денис відчув, що цей погляд приховує щось більше. І вперше зрозумів: ця справа буде небезпечнішою, ніж здається. 

Розділ 2: Павло і його "гра"
Денис знав Павла давно. Той був людиною, яка вміла вигідно маневрувати в будь-якій ситуації. Ніколи не робив зайвих рухів, ніколи не йшов напролом. Іноді здавалось, що він більше бізнесмен, ніж поліцейський.
— У тебе немає відчуття, що тут щось не так? — запитав Денис, коли вони переглядали записи з камер удруге.
Павло знизав плечима:
— Нічого нового. Класичне викрадення.
— Тоді чому ніхто не вимагає викуп? — Денис уважно стежив за його реакцією.
Колега дивився на монітор із тією ж байдужістю.
— Може, ще не готові, — сказав він. — А може, викупу не буде.
— Тобто?
— Тобто це не викрадення заради грошей, а щось інше. Вороги, помста, махінації. Савченко ж не святий.
Денис це розумів. Але в голосі Павла щось було… незвичне.
Він знає більше, ніж говорить.
Це було очевидно. І, що гірше, йому було вигідно мовчати.
У поліції завжди вистачало людей, які вміли грати в обидві сторони. Павло був одним із них. Він не залишав прямих доказів, не ліз у брудні справи сам. Він просто вмів чекати моменту, коли можна було витягнути вигоду.
А тут вигода явно була.
Денис не любив будувати теорії без фактів, але цього разу він був майже впевнений: Павло або знає, хто викрав Савченка, або сам домовився з викрадачами.
І якщо це так, то довести це буде майже неможливо.
Павло був досвідченим гравцем. Але Денис теж.
Аби виграти партію, потрібно було лише дочекатися моменту, коли суперник зробить перший необережний хід.
Розділ 3: Гроші, що зникли
Наступного ранку Денис вирішив перевірити банківські операції Савченка. Якщо він зняв велику суму готівкою перед зникненням, це могло бути ключем до справи.
Виявилося, що три дні тому бізнесмен зняв зі свого рахунку 200 тисяч доларів. Гроші він забрав особисто, без будь-якої охорони. А ще через годину його бачили у ресторані, де він вечеряв із двома невідомими чоловіками.
Де ці гроші зараз?
Поліція не знайшла їх ні в машині Савченка, ні вдома. Дружина стверджувала, що не знала про жодні великі суми.
Денису це не подобалося.
Гроші просто не можуть зникнути безслідно.
Йому вдалося отримати записи камер із ресторану. Відео показувало, як Савченко сидів за столом із двома чоловіками в дорогих костюмах. Один із них був лисий, інший – з довгим шрамом на щоці. Вони говорили щось серйозне, Савченко виглядав напруженим.
А потім – найцікавіше.
Коли бізнесмен підвівся, аби вийти, його зупинив хтось ще.
Павло.
Денис напружено вдивлявся в екран. На записі чітко видно: Павло підходить до столу, киває Савченку, щось тихо говорить йому на вухо. Обличчя бізнесмена блідне. Потім він швидко виходить із ресторану.
Чому Павло не сказав про це?
Денис уже не сумнівався – його колега був глибоко в цій історії. І якщо він щось приховує, то це точно варте уваги.
Залишалося лише з’ясувати: Павло грає за тих, хто викрав Савченка, чи він грає лише за самого себе?
Розділ 4: Фальшивий слід
Денис вирішив діяти обережно. Він не міг відкрито звинуватити Павла – для цього потрібні були докази. Але одне було зрозуміло точно: його колега щось приховував.
Повернувшись до відділку, Денис переглянув справу ще раз. Офіційно розслідування йшло за стандартним сценарієм: викрадення, пошук можливих ворогів, перевірка телефонних дзвінків. Але він знав, що істина ховається глибше.
Несподівано на стіл лягла ще одна деталь. — У нас є дзвінок, — сказав оперативник, передаючи роздруківку.
Невідомий подзвонив у поліцію вночі й повідомив, що бачив чоловіка, схожого на Савченка, на закинутому складі в промзоні.
Денис відразу ж поїхав на місце.Склад виявився темним і порожнім. Жодних слідів Савченка, жодних доказів, що тут когось утримували. Але Дениса не покидало відчуття, що це місце вибрали не випадково.
Він оглянув бетонну підлогу і помітив кілька недавніх слідів шин. Машина тут точно була, і не так давно.
В цей момент задзвонив телефон.
— Ти даремно риєшся там, де не треба, — пролунало в слухавці.
Голос був змінений, але Денис відчув холодний холодок уздовж хребта.
Його вже попереджали.
А це означало, що він на правильному шляху.
Розділ 5: Ланцюг брехні
Денис не любив погроз. Його це не лякало, а лише підштовхувало копати глибше.
Він повернувся у відділок і вирішив переглянути телефонні дзвінки Савченка. Один номер повторювався занадто часто. Неофіційний, куплений на ринку одноразовий телефон.
Але найбільше його здивувало інше.
Цей номер останній раз використовували за три години до викрадення. І одна з розмов тривала майже двадцять хвилин.
А співрозмовником був… Павло.
Денис відчув, як у ньому закипає злість.
Тепер у мене є доказ, що Павло не просто знає щось, а безпосередньо пов’язаний зі зникненням.
Він не поспішав. Відкрито діяти проти Павла було ризиковано. Той мав зв’язки і вмів грати у свою гру.
Тому Денис вирішив діяти інакше.
Він підняв усі розслідування, де фігурував Павло. Почав шукати закономірності.
І знайшов.
За останні два роки в справах, які розслідував Павло, дивним чином зникали великі суми грошей.
Затримані давали свідчення, а потім змінювали їх. Вилучені гроші "зникали" на етапі слідства. І кожного разу Павло якимось чином був поруч.
Це було не просто збігом.
Павло не просто крав гроші. Він будував свою імперію всередині системи.
І Савченко, схоже, або дізнався про це, або став черговою жертвою цієї гри.
Денису залишалося лише довести це.
Але тепер він розумів головне – гра перейшла на новий рівень.
І в цій грі ставки були значно вищими, ніж він думав спочатку.
Розділ 6: Під лещатами тиску
Наступного дня Денис вирішив діяти рішуче. Павло, схоже, відчував, що на нього тиснуть, тому почав поводитися нервово. Він часто брав телефон і кілька разів озирається, немов перевіряючи, чи хтось не слідкує за ним. Це була ознака того, що його ігра вже не така безпечна.
Денис вирішив використати момент. Він почав відпрацьовувати тактику "гра на час". Продовжував аналізувати записи, шукаючи хоч найменші деталі, що підтвердили б його підозри. Того дня він знову поїхав до ресторану, де був останній раз Савченко. Записи з камер без зусиль підтвердили, що Павло підійшов до столу, коли бізнесмен розмовляв із двома невідомими. Однак цього разу на знімках було щось нове.
Один з тих чоловіків, які сиділи за столом із Савченком, з'явився на іншому відео.
Він був у групі осіб, які переміщувалися на складі, де Денис нещодавно шукав сліди. Він намагався приховати обличчя, але фіксація камер зробила його ідентифікацію неможливою.
Це було більше, ніж просто збіг.
Денис перевірив всі зв'язки цього чоловіка. Його звали Олексій Нечипорук – бізнесмен, який мав зв'язки з підпільними іграми та фінансовими махінаціями. Здавалося, він був у тіні, але потрапити в центр цієї історії означало одне – Павло та Нечипорук разом діяли.
Денис знав, що тепер йому потрібно діяти швидко. Він не міг дати їм час, щоб приховати свої сліди. Він вирішив зв'язатися з кількома колегами, яких міг довіряти.
— Треба підключити тих, хто знає, як працювати з фінансовими потоками, — сказав Денис. — Якщо вони йдуть через офшори або через підставні компанії, ми маємо бути готові.
Павло і його зв'язки не могли залишитися непоміченими.
Денис відчував, що справа наближається до кульмінації. Справжні гравці починають показувати свої карти, і він буде готовий. Тепер усе залежало від того, чи вистачить йому доказів.В той момент до нього на стіл потрапила ще одна деталь — запис з камер, що показував, як Савченко перед зникненням передавав ключі від своєї квартири… Павлу.
Тепер у нього був зв'язок між Савченком і Павлом. І це було все, що Денису потрібно було, щоб розпочати наступний крок.
Розділ 7: Занурення у темряву
Денис відчував, що тисне час. Він не міг дозволити, щоб Павло та його співучасники змогли зберегти свої секрети. Тепер, коли у нього були зв’язки між Павлом і Савченком, наступним кроком стало викриття всіх схем.
Зі світу темних операцій, у яких перебував Нечипорук, Денис вирішив почати з фінансових транзакцій. Він поїхав до банку, щоб знайти будь-яку можливу інформацію про грошові переводи, що могли б пов'язати ці угоди з викраденням Савченка. Він розумів, що без цих доказів навіть найдокладніші розмови виглядатимуть як домисли.
У банківських системах він знайшов дещо, що мало значення. Виявилося, що Павло мав доступ до рахунку Савченка і проводив фінансові операції на суму понад півмільйона доларів. Усі ці кошти пересувалися між кількома офшорними рахунками, і частина була переведена в інший фонд – без жодних записів. Тепер він був впевнений: Павло не просто замішаний у викраденні – він, ймовірно, був одним із головних організаторів. І така версія найкраще підходить. Він спостерігав деякий час за Павлом. Він виглядав спокійно, навіть занадто спокійно, і це насторожило слідчого.
Денис підійшов до столу, не посміхаючись. Він чітко знав, що зараз не місце для дипломатії.
— Павле, чого ти хочеш? — спитав він, сідаючи за стіл.
Павло зробив жест, ніби запрошуючи його до розмови, і спокійно, майже доброзичливо, почав:
— Денисе, ти ж розумієш, що ми з тобою давно знаємо одне одного, правда? Відтак, ти, мабуть, вже помітив, що я зовсім не те, що тобі здається.
— Я бачу, ти вже давно граєш свою гру, — відповів Денис. — І я готовий вийти з неї, якщо це буде потрібно.
Павло посміхнувся, але його очі видавали занепокоєння.
— Ну, добре. Я бачу, що ти вже дійшов до певних висновків. Тому хочу сказати одне: якщо ми будемо грати по твоїх правилах, це все закінчиться дуже погано для тебе. — Павло зробив паузу, даючи своїм словам час на важливість. — Я тобі пораджу просто відступити. У тебе є ще шанс.
Денис подивився на нього, не даючи жодного емоційного відгуку. Він вже знав, що це спроба залякування. І навіть якщо йому доведеться протистояти Павлові і всій системі, він був готовий.
— Залишайся при своїй думці, Павле. — Денис підняв руку, мовляв, щоб не сперечатися. — Ти можеш продовжувати, але я не дам тобі грати з людьми, як з фігурами на шаховій дошці.
Павло мовчав кілька секунд, а потім тихо, але чітко сказав:
— Ти розумієш, Денисе, що якщо ти продовжиш своє розслідування, буде дуже складно повернути все назад?
Денис відповів без вагань:
— Я вже зробив свій вибір. Ти сам винен.
Павло зробив вид, що спокійно зібрався і посміхнувся. Його погляд став холоднішим.
— Ти дуже наївний, Денисе. Не всі бійки виграються за правилами, які ти собі уявляєш. Але в тебе ще є шанс все змінити, поки не пізно.
Денис піднявся з місця.
— Я думаю, ти мені нічого більше не скажеш. — Він повернувся до дверей, відчуваючи, як у нього на мить збільшився пульс. Він знав, що за цією зустріччю будуть наслідки, і невідомо, чи зможе він протистояти тій силі, яка стоїть за Павлом.
Вийшовши з кафе, він відчув тяжкість у повітрі. Павло робив останні спроби залякати його, але це не мало значення. Денис не збирався відступати.
Тепер йому потрібно було діяти швидше, адже кожен день, що минав, наближав його до небезпеки.
Розділ 9: Ризикована гра
Після зустрічі з Павлом Денис відчував напругу, але не дозволив собі зупинятися. Він знав, що саме зараз у нього є шанс зламати гру, в яку його втягнули. Павло намагався налякати його, маніпулюючи, але Денис був впевнений: жоден з його кроків не зміг би змінити того, що він вже дізнався. Тепер залишалося тільки довести свою справу до кінця.
Наступного дня Денис знову заглибився у справи банку, з якого він отримав дані про підозрілі фінансові операції Павла. Він звернувся до своїх колег у фінансовій розвідці, щоб отримати доступ до залишкових даних офшорних рахунків. Якщо йому вдасться знайти документ, що з’єднує ці рахунки з викраденням бізнесмена, то він зможе знищити всі спроби Павла приховати свої сліди.
В той час Павло не сидів склавши руки. Денис знав, що його ворог, ймовірно, задіює всі свої ресурси, щоб знищити докази або втрутитись у слідство. Зв'язки Павла з корумпованими політиками і бізнесменами дозволяли йому маніпулювати ситуацією, але жодна з цих фігур не могла передбачити, що Денис вже майже розгадав усю схему.
Тим часом розслідування Дениса набирало обертів. Він отримав доступ до важливих документів і навіть зміг знайти зв'язки між Павлом і іншими фігурантами справи. Виявилось, що цей ланцюг зв'язків тягнеться ще далі, до однієї з найбільших злочинних організацій яка працювала під прикриттям великих фінансових компаній.
Зараз вже ставало ясно, що Павло був не просто зловмисником на місцевому рівні, а частиною великої і дуже небезпечної мережі, яку потрібно було зламати, перш ніж вона ще більше зміцніється.
Денис відчував, як події наближаються до вирішального моменту. Він дізнався, що наступна зустріч, яку він мав запланувати з Павлом, може стати останньою. Усе ставало ще небезпечніше.
Наступного ранку він зв’язався з одним із своїх перевірених джерел у поліції, щоб підготувати спецоперацію на випадок, якщо Павло вирішить діяти різко. Денис розумів, що будь-яка затримка або помилка можуть коштувати йому дорого. І все ж, він не міг дозволити, щоб справедливість не була відновлена.
В цей час в його голові оберталися питання: чи не забагато він ризикує? Адже з кожним кроком Павло все більше відчував тиск, і це могло вивести його на дуже небезпечний шлях. Але як би він не намагався маніпулювати ситуацією, Денис був готовий до боротьби. Це була не просто особиста справа — це була справа правди, яку він мав добитися за будь-яку ціну.
Зі стійкістю, яка тільки наростала, він продовжував рухатися вперед, навіть якщо це означало, що він мав зіткнутися з найтемнішими сторонами цього злочинного світу.
Розділ 10: Випробування для слідчого
Денис давно знав, що працювати в поліції — значить нажити собі ворогів. Він не зупинявся перед складними справами, не брав хабарів і не прикривав злочинців. Але після викриття Павла, його колишнього колеги, ситуація загострилася.
Відверті погрози спочатку не надто його лякали. Але коли він дізнався, що проти нього готують підставу, стало зрозуміло — вороги готові зайти надто далеко. Йому нібито «випадково» підкинули докази у справі, яку він розслідував, а анонімне повідомлення надіслали в прокуратуру, звинувачуючи його у фальсифікації матеріалів слідства. Михайло був наглядачем внутрішньої безпеки в поліції. Він був майором і взагалі віруюча, правведна людина. Бог дав йому, що він був підпорядкований і звітував самому міністру внутрішніх справ. Так звана поліція над поліцією. І він мав штат щільно законспірованих підлеглих, які отримали за це гроші. Тому він володів інформацієй. Михайло знав, що Денису загрожує небезпека. Бог відкрив йому це у вигляді думки, що не йшла з голови. Він вирішив поговорити зі слідчим.
— Денисе, будь обережний. Ворог уже почав діяти, і скоро ти будеш змушений зробити вибір. Але пам’ятай: правда завжди сильніша за брехню.
Слідчий був здивований.
— Що ти маєш на увазі?
— Скоро ти це побачиш сам. Не бійся, але будь готовий.
Наступного дня Дениса викликали до керівництва.
— На тебе надійшла серйозна скарга. Поки що тебе усувають від справи, — повідомив начальник відділу.
Слідчий не став сперечатися. Він розумів, що вороги хочуть змусити його нервувати, зробити помилку. Але він уже був готовий.
Він вирішив діяти. Знайшов чесного прокурора, який теж не терпів корупцію. Разом вони переглянули всі документи і виявили грубу підробку в матеріалах справи, яку підкинули Денису. Виявилося, що це зробили ті самі люди, які не хотіли, щоб він довів розслідування до кінця.
Михайло спостерігав за всім і бачив, як Бог веде ситуацію у правильне русло. Йому відкрилася остання деталь: ім’я людини, яка організувала цю підставу.
Він зустрівся з цією людиною, подивився їй у вічі і сказав:
— Ти ще маєш шанс. Зупинись, поки не пізно.
Але той лише посміхнувся.
— Думаєш, твої слова щось змінять?
Михайло не відповів. Він знав, що зло обов’язково буде викрите.
Наступного дня слідство підтвердило, що Дениса намагалися підставити. Учасники змови втекли, але їх незабаром затримали.
Денис повернувся до роботи з відчуттям, що в цьому світі ще є місце для справедливості. Він подякував Михайлу.
— Як ти дізнався?
— Бог відкрив мені 
Денис усміхнувся. Він ще не до кінця вірив у подібні речі, але знав одне — цей чоловік змінив його життя.
Розділ 11: Павло робить хід
Після таємних зборів з честними колегами Денис отримав нову інформацію. Павло, відчуваючи, що його підозрюють, вирішив зробити свій хід. Він не міг більше сидіти склавши руки, особливо коли його зв’язки загрожували розкрити всю змову.
Однієї холодної ночі, коли темрява огортала місто, Павло зустрівся з кількома впливовими особами, які ділилися спільними інтересами. Зустріч відбулася у приватному кабінеті одного з високопоставлених чиновників. Там обговорювалися заходи, які могли б знешкодити слідство Дениса.
Під час зустрічі Павло заявив:
> — Ми не можемо допустити, щоб цей слідчий розбурхував наші справи. Він вже наблизився до істини, і нам треба його зупинити будь-якою ціною.
Ці слова проникли у вуха присутніх. Звідси вирішили знищити будь-які докази, що пов'язують їх із викраденням Савченка, і зробити все можливе, щоб дискредитувати розслідування Дениса.
Незабаром через внутрішні канали Павло послав повідомлення, спрямоване на підрив репутації слідчого. Підроблені докази та фальшиві свідчення, які мали свідчити про його причетність до незаконних операцій, почали з’являтися в документах відділу.
Денис, розуміючи небезпеку, негайно активізував своїх союзників. Завдяки витоку з середини корупційної мережі він дізнався про змову Павла крок за кроком. Кожне нове повідомлення, кожен підозрілий дзвінок підтверджували: його колега більше не контролював ситуацію, а починав робити необдумані кроки через зростаючий тиск.
Внутрішні звіти раптово наповнилися підробленими документами, що свідчили про участь Дениса у фінансових махінаціях із офшорними рахунками. Раптом його репутація, збудована роками чесної роботи, почала руйнуватись. Тоді він звернувся до найближчих колег із проханням розпочати внутрішню перевірку підозрілих доказів. Він також встановив зв’язок із журналістами антикорупційних видань, впевнений, що правда не дозволить собі бути похованою.
Паралельно Павло, не дивлячись на зростаючу загрозу, продовжував маневрувати. Він був переконаний, що коли паніка охопить поліцію, зібрані докази будуть сприйняті як сфабриковані, а розслідування – як частина великої змови, що має підтримку “високих” сил.
Однак Денис, завдяки своїй вродженій здатності аналізувати кожну деталь, вже передбачав цей хід. Його холодний розум не дозволяв допустити, щоб несправедливість залишилася без відповіді.
І саме тому, коли Павло оголосив про нову ініціативу з «перевірки» всіх слідчих, Денис зрозумів: час для остаточного протистояння настав. Він був готовий відповісти на кожен хід свого ворога, навіть якщо це означало поставити на кон усе, що він мав.
Розділ 12: Час виходить
Минули дні, і кожна хвилина наближала небезпеку до бізнесмена Савченка. Денис відчував, що час невблаганно вичерпується, і кожна деталь набуває критичного значення.
Він ретельно переглянув всі зібрані дані, аналізуючи записи з камер, банківські операції та свідчення інформаторів. Раптом один з дзвінків привернув його увагу: повідомлення з конфіденційного джерела свідчило, що підозрілий автомобіль спостерігав за рухом транспорту у віддаленій частині міста – на маршруті, який, ймовірно, використали викрадачі для переміщення Савченка.
Денис негайно зв'язався зі своїми довіреними колегами. Незважаючи на офіційний страх та підроблені звіти, кілька чесних людей залишилися, готових допомогти. План був простим, але надзвичайно ризикованим: перехопити переміщення бізнесмена, перш ніж викрадачі зможуть його перевезти до нового місця утримання. З іншого боку, Павло, відчуваючи загострення розслідування, посилив свої накази – знищити будь-які сліди, які можуть пов’язати його зі змовою. «Нехай ніхто не дізнається про наші справжні наміри», – звучали командні голоси, що проникали крізь офіційні канали. Але Денис, завдяки своїй вродженій здатності аналізувати деталі, вже отримував сигнали з усіх боків.
Раптово на екрані телефону спалахнула екстрена тривога:
«Час виходить. Бізнесмен переміщується зараз».
Серце Дениса забилося швидше. Йому залишалося лише кілька хвилин, щоб узгодити координати та дістатися до закинутого складу, де, за інформацією, викрадачі тимчасово утримували Савченка.
Під покровом ночі, разом із невеликою групою сміливців, Денис вирушив до призначеного місця. Дорога була темною та сповненою невідомості – кожен звук у темряві міг стати ознакою небезпеки. Він розумів, що в цей момент гра може змінитися назавжди.
Прибувши до складу, Денис зупинив машину на невеликій відстані. Він уважно оглянув місцевість, перевірив, чи не простежують за ним патрулі чи підозрілих людей. Діючи максимально обережно, він наказав своїм людям зайняти позиції, готуючись до операції.
У той момент, коли на горизонті проступали силуети охоронців, Денис усвідомив – це фіннальний момент: або врятувати Савченка, або дозволити злочинцям зникнути у тіні. Він глибоко вдихнув, відчуваючи суміш адреналіну і рішучості. Час справді спливав, і кожна секунда могла стати останньою.
Зосереджений і непохитний, Денис готувався до старту операції. Він знав, що навіть найменша помилка може коштувати життя, але відступати вже було неможливо.
— Починаємо, — тихо промовив він, даючи сигнал своїм людям.
І в той момент, коли звуки ночі огортали темний район, Денис кинувся у вир подій, ризикуючи всім заради порятунку тих, хто опинився у пастці злочинців.
Розділ 13: