Читати книгу - "Як Майстри допомогли рідну землю врятувати, Інга Квітка"

З початку існування рідної землі, коли в родині мав народитися Майстер Заліза, з неба спускалася душа. Не проста душа, а дуже і дуже особлива. Сама Небесна Матінка вирішила створити душі для Майстрів, які вирізнялися б за своєю долею працьовитістю, невтомністю та бажанням допомогти. Втілила Матінка їх у створіння, яке славилося непереборною працьовитістю, невтомністю та незламністю духу, а саме у бджілку.

До родини, в якій мав народитися Майстер Заліза, вона і прилітала. Перетворившись на серце Майстра, бджілка обдаровувала його долею від Матінки Небесної. У вершляги – незамінний інструмент Майстрів Заліза Матінка вклала можливість викликати силу Грому та Блискавиці…

Відчувала Матінка – прийде час й Майстри допоможуть Захисникам та Захисницям нашим підлих загарбників перемогти, адже цар, який жив по сусідству з країною нашою, ох, і яким заздрісним був.

Не подобалося йому, що про красу неньки нашої усі, хто її колись бачив говорять, мелодійність української з солов’їним співом порівнюють, а про родючість та щедрість грунту легенди складають.

Тож зібрав заздрісний цар своє підле військо загарбників й відправив до нас. За мить Захисники та Захисниці стали на захист Батьківщини. Сміливості їхньої і затятості годі було у цілому світі знайти. Та як впоратися з загарбниками, яких ціла навала на нашій землі зібралася?

Хотіла покликати Небесна Матінка у гартівні Майстрів, щоб вони Захисникам та Захисницям допомогли, аж раптом чує, як з кожної із них вже розноситься гуркіт вершлягів. Майстри один за одним «залізні обереги» готують, а керманичи на них вилітають та виїжджають з гартівень, аби якомога швидше доставити їх до Захисників та Захисниць.

І от коли здавалося, що підлих загарбників стає зовсім багацько, рушила справжня злива. Підлий цар зібрався ступити своїм брудним чоботом на неньку нашу, розступилася вона під ним й відкинула його назад. Закричав заздрісний цар, аби його підлі загарбники не пропустили «залізні обереги» до наших Захисників та Захисниць та перш ніж вони встигли щось зробити, пшениця витнулася угору й затулила собою «залізні обереги». Крики підлих загарбників заглушив спів тисячі солов’їв про перемогу неньки нашої, а керманичи не розгубившись, ринулися поміж загарбників і передали їм «залізні обереги».

Захисники та Захисниці прогнали навалу підлих загарбників з неньки, а Майстри за допомогою вершлягів здійняли з небес до землі Грім та Блискавку, аби вони ніколи більше не повернулися до нас.

Автор: Інга Квітка!

Кінець