Читати книгу - "Незалежне серце, Оксана Мрійченко"

— Випробовуєш моє терпіння? — чоловічий голос став помітно важчим. — Ох, даремно. — Пусти, — Настя смикнулася, намагаючись звільнитися. — Негайно! — Знаєш, я тут подумав… Ти можеш вибачитись в інший спосіб. — Що?! — Здогадуєшся як? — чоловік зарився носом в її розпущене волосся. Настя зрозуміла натяк. Проте обуритись не змогла, бо з тілом раптом почало коїтись щось дивне. Міцні чоловічі обійми блокували усі шляхи для втечі. Настя почувалася зовсім крихітною у сильних чоловічих руках. Але це відчуття подобалось. Серце почало дивно стрибати в грудях, а шкірою поповз пекучий жар. Незнайомий. Чуттєвий. — То як, Насть? — чоловік стишив голос. — Я все пробачу. Якщо постараєшся. — Якщо я постараюся, то ти у травматологію поїдеш. Пусти! — Норовлива. Нічого, я і не таких приборкував. Буде цікаво.