Читати книгу - "Алаґарда. Скорочена історія, Zhi Suymi"

Море розливається, воно тече назустріч мені.
Хвилі б’ють об берег, забираючи із собою пісок. Вони поволі забирають собі те, що колись належало суші. Шар за шаром, доки не зостанеться нічого.
Вода замітає усі дороги. Яким би глибоким не залишився слід, він розтане під наступною хвилею. Вчора море викинуло рибину, не прийняту ним, а сьогодні по неторкнутій поверхні прокладає свій шлях людина. Сьогодні одна людина, а завтра інша, що не схожа на попередню.
Повільно огортає все і спалює. Палаюча вода! Вона не приймає грішників, а водночас і до неба від неї ніхто не повертається.
Хвилями море загортає усі рани – сліди від кроків дитини, що вона перечепилася і вже не підвелася.