Читати книгу - "Хокку"

180
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хокку" автора Мацуо Басьо. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Хокку» була написана автором - Мацуо Басьо, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Шкільні підручники".
Поділитися книгою "Хокку" в соціальних мережах: 

Японський ліричний вірш Хокку відрізняється граничною стислістю та своєрідною поетикою. Воно зображує життя природи і життя людини в їх злитій, нерозривній єдності на тлі круговороту пір року. Мистецтво писати хокку – це насамперед вміння сказати багато чого в небагатьох словах.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Хокку Мацуо Басьо Переклад Миколи Лукаша * * * На голій гілці самотній ворон тихо старіє. Осінній вечір. * * * Як шумить-гуде банан, як у кадуб капа дощ,- чую цілу ніч. * * * Холод, ніч, нудьга... Чути плюскоти весла десь од берега. ВДАЧА Оттакий я єсть: глянь на росяні дзвонки — то й сніданок весь. * * * Пущу коня вбрід — полегесеньку впишусь в літній краєвид. * * * На старім ставку жаба в воду плюснула — чули ви таку? * * * Гедзь на будяку: ти стривай, не клюй його, горобейчику! * * * Степу рівнява — ніде оку зачепитись. Жайворон співа. * * * Я заріс, як щіть. А худий який, блідий! Весняні дощі... * * * Видиться мені: плаче з місяцем стара в гірській глушині. * * * Вже й по маю — ах! Птахи плачуть, а у риб сльози на очах. * * * Трава-мурава... Узялася сном-марою слава бойова. * * * Тиша, мир і лад. Десь там тоне межи скель цвіркотня цикад. * * * Осінь із дощем... Навіть мавпа лісова вкрилась би плащем. СТАРИЙ ВІДЛЮДНИК Зсохнеться ось-ось, як узимку на шнурку димлений лосось. * * * Окуні морські зуби щирять із полиць: в лавці холодно... * * * Крук — немилий птах, але як милує зір в ранішніх снігах! * * * Рушу, й раптом — хить! Ухоплюсь за колосок... це розлуки мить. * * * Чистий водоспад... 3 ярих сосен глиця в воду падає улад. * * * Побравши ціпки, зійшлись діди сивочолі усі на гробки. * * * Хризантеми пах... У кумирнях з прадавен темні лики Будд. * * * Довгий, довгий шлях — і ніхто не йде навстріч, лиш осіння ніч... * * * Чом так пост?рів я цеї осені? Птиці, хмари. * * * Осінь-праосінь... Як там живе сусіда? Не знаю зовсім. * * * В мандрах я знеміг. Полем паленим шуга сон мій — чи юга? * * * Десять літ тут жив. Едо! Я іду. Прощай! Ти — мій рідний край. * * * Мавпа зойкне — співчуття... А як плаче в непогідь кинуте дитя? ПАСМО ВОЛОССЯ ОД НЕБІЖЧИЦІ-МАМИ Цілував би — жаль: од моїх пекучих сліз іней піде в тань... * * * Рік кінчивсь, а мандри ні: далі в стоптаних сандалях, в зношенім брилі... * * * Жаль на серце впав: при дорозі рожі цвіт кінь мій общипав... * * * Я, метеличок, собі крильця обірву: на, цвіти, мачок! * * * Мандрівник — і все: це тепер моє ім'я. Йде осінній дощ. * * * Берег високий. Потішив мені душу самотній сокіл. * * * Із далеких літ скільки всього нагадав цей вишневий цвіт! * * * Тяжка година! До нічлігу ледь добрів — цвіте гордина! * * * Квіття горове шелевіє-шелестить... Водоспад реве. * * * Зозулі р?зспів в передсвітанні тоне. Далекий острів. * * * Чужина чужа — знов мандрую у світи... Мжить осіння мжа. * * * В мандрах десь і вмру... Вітер в душу наганя холод і журу. * * * Кулюсь на коні: тінь моя коцюрбиться мовчки по землі. * * * Журавель знеміг, на холодне поле впав... Мандрівця нічліг. * * * Сакура стара — невже справді зацвіла? Спогад, ніби дим... * * * Ніч шляхи мела: скільки снігу там зосталось після помела! * * * Виходжу з Кінч?, мов із мушлі той м'якун. Осінь наскінчу. * * * Он рибалка-птах: любо глянуть, як пірна, але й сумно — ах! ЧИСТОТА Білий лотос-цвіт: не цурається багна, із якого зріс. * * * Червень на порі. Хмари-тучі залягли на Бурли-горі. * * * Стань, мандрівцю, глянь: попід тином оно-но сірики цвітуть! * * * Чи весна прийшла, чи старий минувся рік? Святоблива ніч.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хокку», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хокку"