Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш 📚 - Українською

Читати книгу - "Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Венді. Факультет світлих." автора Людмила Черниш. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш» була написана автором - Людмила Черниш, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Любовне фентезі".
Поділитися книгою "Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш" в соціальних мережах: 
Таке могло трапиться, напевно, тільки зі мною: заснула у себе вдома, а прокинулася в кімнаті гуртожитку. Та не у своєму рідненькому універі, а в справжнісінькій магічній академії. На факультеті світлих. Які, між іншим, постійно ворогують із факультетом темних не на життя, а на смерть. Загалом, для цілителів роботи завжди повно. А найжахливіше, що повернутися додому не вийде, поки не закінчиться навчальний рік. А ще я перейшла дорогу королю ворожого факультету. Абсолютно випадково! І думаєте, все обійшлося? Як би не так! Якщо у справу втручаються почуття - чекай біди.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 54
Перейти на сторінку:
​​​​​​​ Пролог

 - Венді, ти знову не читала книжку з вивчення магічних законів? - мама увірвалася в кімнату без стуку. А я саме сиділа за ноутбуком і листувалася у Фейсбуці.

   І ні, вам не почулося. Моя мама з якимись дивацтвами, до яких я вже давно звикла. Вона з першого класу, щойно я навчилася читати, змушувала мене вивчати дивні книжки з чарівництва. Вона з чогось узяла, що я можу потрапити до магічної академії, де навчатимуся магії та іншим чарівним штукам.

   Ось тільки я у всю цю нісенітницю абсолютно не вірю. Чому? Ну яка магія в сучасному світі? Та й мені вже давно не десять, а в ці рожеві вигадки я вже перестала вірити. Хоча в дитинстві навпаки просила, щоб мені розповідали барвисті історії про магічну школу. Про заклинання і зіллєваріння. Про привидів, і різноманітних магічних істот.

   Просто тоді я у все це вірила, а зараз стала дорослою, і живу життям звичайної людини. У мене он навчання скоро почнеться, подруги збираються поїхати відпочити на море перед важким роком. А мама мене не відпускає, пояснюючи це тим, що в будь-який момент мене можуть забрати.

   Чесно, іноді складається таке враження, що мене або збираються кудись віддати, або дуже сильно налякати. Книгу то я цю вже читала, до речі, понад п'ять разів, від корінця до корінця. Нового там все одно нічого не з'являється. Але мама повторювала, що це допоможе мені в майбутньому, особливо, якщо візьмуть на навчання магії.

 - Мам, ну припиняй. Раніше це й справді було смішно, навіть весело. Але зараз уже починає набридати. Жодної магії та чаклунства не існує. Жодних академій, де цього навчають, теж, - у який уже раз відповідаю я, але вона не відступає.

 - Хочеш сказати, що в мене погано з головою? Я сама в ній навчалася, як і твій недбайливий татусь. Якому набридло звичайне людське життя, - ну почалося.

 - Мамо, якщо ти й справді була в якійсь магічній школі чи академії, тоді чому не продемонструєш свою магію? Покажи мені хоч щось, зовсім небагато. Хоча б іскорки з пальців пусти, або заклинання якесь створи. Ну як я можу повірити тому, чого не бачу? - я склала руки на грудях, в очікуванні дива.

 - Поки тебе не зарахують до академії, магію демонструвати не можна, - холодно відповіла вона. А я, як завжди, просто зітхнула.

 - Ну ось, розмова знову покотилася в безглуздому напрямку... - розмову перервав дзвінок подруги. Ми якраз домовлялися прогулятися магазинами. Цього вечора мають бути приголомшливі знижки, і такого свята ми точно не пропустимо.

   Навіть незважаючи на те, що мені лише сімнадцять, я вже півроку як ходжу на підробіток. Грошей отримую небагато, але достатньо, щоб ні в кого не просити на свої потреби.

 - Навіть не думай сьогодні кудись іти. Повний місяць, час, коли можуть зарахувати в академію...

 - Мамо, припиняй, це починає злити й дратувати. Обіцяю, що відлучуся не на довго. І щойно повернуся, обов'язково прочитаю кілька розділів твоєї чарівної книги.

   Відповіді не стала чекати і, схопивши сумочку, вискочила з квартири. Сперечатися зі мною все одно було марно, особливо, якщо я вже щось вирішила. Тож мама просто відійшла з дороги, знову приречено зітхнувши.

   Друзям я ніколи не розповідала про дивну поведінку моїх батьків. Так, батько теж колись розповідав свої історії про навчання в якійсь там академії. Але розповіді мами мені завжди подобалися більше. Чому в якийсь момент перестала у все це вірити? Тому що очікування завдавало болю.

   Я просила, вимагала й істерила, щоб мені продемонстрували це диво. Я шантажувала і навіть намагалася маніпулювати. А потім зробила висновок. Якщо показати нічого не можуть, значить нічого й немає. Мені розповідали казки, вішали на вуха не тільки локшину. І дали хибну надію на те, про що тільки книжки пишуть, та в кіно знімають.

   Прогулянка пройшла навіть краще, ніж я уявляла. Але збентежив один цікавий момент. Протягом усіх двох годин я раз у раз помічала дивну людину в толстовці і в капюшоні. Він начебто і не переслідував нас, але все одно викликав дивне відчуття тривоги. Купувати він нічого не купував, просто бродив між рядами, і навіть кілька разів виринав просто перед носом.

   А коли ми поверталися додому і зайшли в кав'ярню купити кави, він знову виник на горизонті. У якийсь момент стало досить страшно, і я поспішила повернутися додому. Але й там із вікна я побачила дивну людину в капюшоні.

   Він кілька хвилин крутився біля нашого будинку, потім просто стояв і дивився у вікна моєї квартири. Але тільки-но я відволіклася на кішку, яка увійшла в кімнату, незнайомець розчинився. Піти так швидко він точно не міг, та й перестрибнути високу стіну теж. То може, мені все це просто привиділося? Не здивуюся, якщо через мамині розповіді я скоро просто почну божеволіти.

   І навіть незважаючи на те, що спати хотілося дуже сильно, я стримала дане їй слово. Почала читати вже й так майже завчену на пам'ять книжку. Сторінка за сторінкою, глава за главою, і ось очі вже почали злипатися. Світ занурювався в тишу, немов звук повільно зменшували на нуль. Втома, мене сковувала втома.

   Останнє, що я пам'ятаю, це блакитнувате світло, яке проникало крізь вікно в мою кімнату. І якесь мерехтіння, що створювало на підлозі коло правильної форми. Ще пам'ятаю невагомість і ривок, а потім просто густа темрява. Сон заволодів мною так сильно, що навіть у будильника не вийшло мене розбудити.

 - Ти ще довго збираєшся спати? Гей, спляча красуня? - і тут у мене полетіла маленька подушка.

 - Що за чорт? - я моментально підскочила з ліжка і мало не впала на підлогу.

   Перед очима все пливло немов у тумані. Я намагалася прийти до тями і зрозуміти, що відбувається. Але те, що я побачила вже за кілька секунд, викликало цілковитий шок. Як виявилося, я була в кімнаті не одна. Ще три дівчини мого віку похапцем кудись збиралися, натягуючи дивну форму.

   Картата спідниця в складочки, біла сорочка і білий піджак. Чорні гольфи і такого ж кольору туфлі на невисоких підборах. Червона краватка доповнювала картину і нагадувала анімешний мультик або ж студентів магічної академії. Прийнявши те, що відбувається, за дивний сон, уже зібралася знову лягати на подушку. Але не тут-то було.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш» жанру - 💙 Любовне фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш"