Читати книгу - "Скорочено Пістрява стрічка"

Артур Конан Дойл

Пістрява стрічка

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

(Розповідь ведеться від першої особи – лікаря Вотсона)

У Шерлока Холмса було більші ніж 70 пригод, серед яких було багато трагічних, кілька кумедних, чимало дивних, але жодної банальної, бо Холмс працював не заради грошей і брався лише за надзвичайні справи.

Найвинятковішим був випадок у графстві Суррей з родиною Ройлоттів із Стоук-Морана. А трапилося це невдовзі по знайомстві Вотсона з Холмсом, коли вони були ще нежонаті і наймали разом квартиру на Бейкер-стріт. Вотсон свого часу заприсягся тримати все в таємниці і звільнився від свого слова лише місяць тому, коли передчасно померла жінка, якій він його дав.

Це було на початку квітня 1883 року. Одного ранку Шерлок Холмс розбудив Вотсона досить рано, адже до них приїхала дуже молода схвильована леді. Вона чекала у вітальні, і Холмс хотів, щоб і Вотсон послухав про цю цікаву справу. Для Вотсона не існувало більшої втіхи, як стежити за Холмсом, коли він займався своєю професійною справою, і захоплюватися його швидкими умовиводами, які завжди були логічно обґрунтовані.

У вітальні друзі побачили вдягнуту в усе чорне із густою вуаллю на обличчі даму. Жінка була змарніла, аж сіра. Їй було не більше тридцяти років, але у волоссі вже з'явилася сивина, і виглядала вона стомленою й виснаженою. Холмс відразу здогадався, що жінка приїхала поїздом. Вона підтвердила це і сказала, що дуже рано була в Лезерхеді і першим поїздом прибула в Лондон, на вокзал Ватерлоо. Жінка сказала, що знає про Холмса від місіс Фарінтош, і тепер просить допомоги, а заплатить, коли через місяць-два вийде заміж із правом розпоряджатися своїми прибутками.

Жінку звали Хелін Стоунер, і жила вона в домі свого вітчима – останнього представника одного з найстаровинніших в Англії саксонських родів Ройлоттів. Його родина була багатою, але згодом розтринькала всі гроші. Лишився невеликий клаптик землі та будинок. Теперішній вітчим Хелін за професією був лікарем, свого часу здобув у Калькутті широку практику. Якось у його домі було вчинено крадіжку, й він, розлютившись, убив свого дворецького-тубільця. Ледве уникнувши смертної кари й відсидівши чимало років у в'язниці, лікар Ройлотт повернувся до Англії похмурою й розчарованою людиною. В Індії він одружився з матір'ю Хелін, молодою вдовою. У Хелін була сестра-близнючка Джулія. Їм було по 2 роки, коли Ройлотт одружився з їхньою матір'ю. Вісім років тому мама сестер загинула в залізничній катастрофі. Після її смерті лікар Ройлотт облишив спроби одержати практику в Лондоні й разом із падчерками оселився в родинному будинку в Стоук-Морані. Грошей, що їх залишила мати, цілком вистачало на всі потреби. А коли сестри вийшли б заміж, Ройлотт мав би виділити їм певні суми.

З вітчимом сталися дивні зміни. Замість того, щоб заприятелювати з сусідами, він замкнувся в своєму будинку. Він зчиняв сварку за сваркою, дві з них закінчились у поліції, і нарешті зробився пострахом для всієї округи. Він не мав ніяких друзів, крім мандрівних циган, які зупинялися на території маєтку, а іноді вітчим мандрував разом з ними. Ще він мав пристрасть до індійських тварин: тримав гепарда і бабуїна.

Хелен і Джулія мусили робити домашню роботу самі, бо прислуга не хотіла у них працювати. Два роки тому Джулія померла. За два тижні у неї мало бути весілля з відставним флотським майором, з яким вона познайомилася у своєї тітки – материної сестри міс Гонорії Вестфейл.

Холмс попросив детально розповісти про смерть сестри. Хелен розповіла, що їхній будинок старий, усі мешкали в одному крилі. На першому поверсі цього крила знаходяться спальні, в центральній частині будинку – вітальні. Перша від середини спальня доктора Ройлотта, друга – сестри, а третя – її. Спальні між собою не сполучаються, але всі виходять у спільний коридор. Вікна всіх трьох кімнат виходять на газон. Тієї фатальної ночі лікар Ройлотт пішов до своєї спальні рано, але не спав, а курив. Сестрі завадив запах міцних індійських сигар, і вона прийшла до Хелен. Сестра розповіла, що останнім часом щоночі, приблизно годині о третій, вона завжди чує тихе виразне посвистування. Хелен сказала, що має міцний сон і не чує, але, можливо, це свистять цигани. Сестри розійшлися і замкнулися у спальнях, адже боялися, бо домом розгулювали бабуїн і гепард. Ніч була жахлива: завивав вітер, у шибки періщив дощ. I раптом серед усієї цієї гуркотняви пролунав пронизливий, переляканий крик Джулії. Хелен побігла до неї. Двері спальні були відкриті, а Джулія стояла з пополотнілим від жаху обличчям й хиталася, мов п'яна. Вона впала додолу. Її руки й ноги аж виламувало в страшних судорогах, усю її корчило від нестерпного болю. Сестра встигла сказати: "Боже мій, Хелін!.. Це – стрічка!.. Пістрява стрічка!". Вона силкувалася ще щось сказати, показуючи пальцем у бік лікаревої кімнати, але новий напад судорог урвав її мову. Прибіг вітчим і послав за лікарем.

Холмс запитав, чи була Джулія одягнена. Хелен розповіла, що сестра була в нічній сорочці. У правій руці в неї знайшли обгорілого сірника, а в лівій – сірникову коробку. Слідчий