Книги Українською Мовою » 💛 Шкільні підручники » Скорочено Модри Камень 📚 - Українською

Читати книгу - "Скорочено Модри Камень"

258
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Скорочено Модри Камень" автора Олесь Гончар. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Скорочено Модри Камень» була написана автором - Олесь Гончар, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Шкільні підручники / 💙 Класика".
Поділитися книгою "Скорочено Модри Камень" в соціальних мережах: 

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Модри Камень” (скорочено) Олеся Гончара, який ви можете прочитати приблизно за 5 хвилин.

«Модри Камень» Олеся Гончара – психологічна новела, у якій звучить традиційна для ідіостилю автора тема протиставлення руйнівної сили війни та безсмертя любові. Події розгортаються наприкінці Другої світової війни, лейтмотивом твору є кохання головного героя зі словацькою дівчиною Терезою як символ перемоги життя над смертю. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камень», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:
Олесь Гончар Олесь Гончар

Олесь Гончар

Новела "Модри Камень"

Стислий переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

І

Бачу, як ти виходиш з своєї гірської оселі й дивишся вниз. Мати кличе тебе: "Терезо!". А ти посміхаєшся комусь. Вітер гуляє в Рудних горах. Дзвенить суха весна. Ти здіймаєш руки, мов хочеш злетіти.

II

Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно. Чув, що в хаті не сплять, радяться. З-за причілка било снігом і засипано мені очі. Я постукав ще раз. Сказав, що "свої, руські". Вже третій день я їв сніг. Мені відчинили. Я зайшов з автоматом. Біля столу стояла злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами. Я сказав завісити вікна. Ти стояла боса і закривала вікна. Я стидався дивитись на твої білі стрункі ноги. Ти стала навпроти мене в білій сукні, і на рукаві чорніла пов'язка. Ти простягла мені свою білу руку. А мої були мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах. Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили, митарствуючи в проклятих скелях.

Ви з мамою носили траур по Францішеку. Я вийшов на двір і покликав Іллю. Знову заходимо до кімнати. Побачивши плитку, Ілля всміхається, ставить біля дверей свій "баян", обтрушується, здивовано вслухаючись у співучу словацьку мову. Ми добре розуміли вашу словацьку мову. Мати просить забрати радіо, бо воно забрало вашого Францішека, який завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо і в минулий четвірок розстріляли його на кар'єрах. Твого батька, лісника, забрали рити німцям шанці.

Ілля виніс рацію з хати.

Тепла хвиля дихає на мене вперше за три дні. До того ми плазували в камінні, високо над шосе, забиралися на самий кряж, звідки видно було всі батареї противника. Викликаючи час від часу "Симфонію", передавали їй, що треба. З обачності часто змінювали стоянки. Вночі ми зривались у якісь прірви. Пороздирали руки, позбивали коліна, подерли халати і пошкодили рацію. Але головне завдання все ж було виконане, і цієї ночі ми вирішили перебратись до своїх.

Ти налила в таз теплої води. Я розмотував свої руки, але закляклі пальці ніяк мене не слухались. Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім не боліло, як ти віддирала закривавлений бинт. Зав'язала мої руки своєю марлею, сухою та м'якою.

Ти подавала каву і пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця.

Стислий переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

III

Шістдесят годин ми не змикали очей, але нам треба йти. Ілля каже, що ще вернемось з "катюшами" та гарматами.

Ми виходимо в сліпу вітряницю, залишаючи за собою в кімнаті і світло, і тепло, і людську ласку. Далеко внизу, як у підземеллі, гримить, не вгаває фронт. Туманні каламутні заграви жовтіють за Модри Каменем. "Мудрий Камінь" називають містечко бійці, бо довго не можемо його взяти. Праворуч і ліворуч нього стоять висоти, як бастіони.

Ти проводила нас, закутана шаллю, легко перестрибуючи з брили на брилу. Чорніють німецькі машини. Ти розповідаєш, як краще добратись до млинів, і, скинувши рукавичку, подаєш руку на прощання. Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно тремтить і гріє всього мене. Я пообіцяв тобі, що ми ще зустрінемось. Ти говорила, що сама доля звела нас тут.

IV

Я вернувся.

Уже Модри Камень був наш, і шосе наше, і наші гори. Ще здалека я побачив, що на вашому подвір'ї чорніло згарище.

Підійшовши ближче, я побачив матір. Зігнувшись над попелищем, вона порпалася в ньому паличкою просто для того, щоб бути чимось заклопотаною.

Я привітався, вона не впізнала мене. А коли я їй нагадав, хто я, мати похитнулась, схопившись рукою за кахельний камін, який тільки й зберігся від цілої хати. Виплакавшись, розповіла, що вони прийшли наступного дня вранці шукати мужа, бо бачили сліди на снігу. Шукали на горищі, в хижі, в кімнатах, потрощили посуд і знайшли той закривавлений бинт. Тереза казала, що то її бинт.

Терезу повели на Мікулов. Дівчина не плакала. Мамі сказала іти назад, бо на гору важко підніматися. Тереза дивилася на Модри Камень, на Руське. Німці сміялися, що вона має там "кавалєра". Та

1 2
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Модри Камень», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скорочено Модри Камень"