Книги Українською Мовою » 💛 Шкільні підручники » Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу 📚 - Українською

Читати книгу - "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу"

499
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" автора Пауль Маар. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика / 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» була написана автором - Пауль Маар, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Шкільні підручники / 💙 Класика / 💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" в соціальних мережах: 

Саме в суботу повертається Суботик – маленька істота з п’ятачком і яскраво-рудим волоссям. Істота, яку так полюбив пан Пляшкер, ще як Суботик приходив уперше. На щастя, Суботик не змінився аніскілечки, хіба що зараз він знає геть усе про машину для здійснення бажань. Що ж уміє робити та машина? А що завгодно! Як-от напхати повнісіньку шафу вермішелі, виростити посеред кухні яблоню, повним ходом в’їхати на авто у сусідній будинок, довести пана Амфібера майже до сказу і ще чимало неймовірно зухвалих речей.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:
Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу
Пауль Маар

Переклад з німецької Євгенії Горевої.
Зміст
Перший розділ. Грім у четвер
Другий розділ. Машина для здійснення бажань полюбляє точність Третій розділ. Пан Кулес вилетів
Четвертий розділ. Ще одна втеча
П'ятий розділ. Суботик у небезпеці
Шостий розділ. Коротке замикання
Сьомий розділ. Остання цятка
Перший розділ. Грім у четвер
У неділю яскраво світило сонце. Понеділок настав одразу по неділі.
У вівторок на роботі пан Пляшкер сидів такий неспокійний, що це помітив навіть його начальник.
— Що з вами, Пляшкере? — запитав він. — Ви через кожні п'ять хвилин зиркаєте на годинник, і це тепер діється з вами щовівторка!
— Та... ні, лише три тижні... — боронився пан Пляшкер. — Розумієте, я домовився...
— Домовилися три тижні тому на кожен з наступних трьох вівторків чи домовились три тижні тому власне на сьогоднішній вівторок? Щось я до пуття не збагну, — сказав начальник.
— Та це таки й не легко збагнути, — відповів пан Пляшкер і знов заходився коло писанини.
Коли нарешті вибило п'яту годину, він похапцем накинув свою куртку, миттю вискочив з контори, чимдуж помчав додому, вихором залетів до будинку і ще на сходах загукав:
— Пані Моркван! Пані Моркван!
Пані Моркван, господиня будинку, вистромила голову з дверей своєї кімнати.
— Що сталося? — запитала вона. — Між іншим, ви забулися витерти ноги.
Пан Пляшкер позадкував кроків на два — до килимка для витирання ніг — і звідти запитав:
— Чи прийшов уже пан Вівторакус?
— Вівторакус? А що, хіба він і сьогодні буде тут? — вигукнула пані Моркван. — Останні три тижні тільки й чекай: як вівторок, так цей Вівторакус уже й тут! Якщо так буде й далі, то я вимагатиму від нього плати за помешкання. Адже він
майже не вибуває звідси!
— Не турбуйтесь! Як усе складеться добре, то сьогодні він прийде востаннє, — заспокоїв господиню пан Пляшкер.
— "Як усе складеться добре", — повторила за ним пані Моркван. — То ви й самі хочете, щоб він навідався нині востаннє?
— Авжеж, звісно!
— То чого ж ви раз у раз запрошуєте цього пана в гості, якщо не можете його терпіти?
— Та я можу його терпіти! Ще й як!
— Але ж ви щойно сказали: вам хочеться, щоб сьогодні він прийшов востаннє, — зауважила пані Моркван. — Оце так чудово ви можете його терпіти? То вам треба, щоб цей пан приходив, чи не треба? Щось я не второпаю.
— Бо це таки не кожний і второпає, — вже вдруге за сьогодні відповів пан Пляшкер. — Але я спробую пояснити. Мені хочеться лишень, щоб цього разу все нарешті склалося як слід. Щоб не пішло шкереберть, як на минулих трьох тижнях!
— Пішло шкереберть? — ожила зацікавлена пані Моркван. — А я навіть нічого не помітила! І що ж це має означати — "все пішло шкереберть"?
— Усе! — сердито буркнув пан Пляшкер. — Геть усе!
— Усе? — перепитала пані Моркван. — Та розкажіть-бо, що скоїлося!
— Перший тиждень почався зовсім непогано, — промовив пан Пляшкер. — У неділю вдень, як і годиться, яскраво світило сонце. Та й понеділок надійшов одразу по неділі, як і має бути. Правда, вже надвечір сталась прикра й страшенна невдача!
— Невдача? Яка ж саме? Та кажіть-бо, не примушуйте тягти з вас кожне слово силоміць!
— Пан Вівторакус так боявся запізнитися до мене в гості...
— То й що? — квапила пані Моркван.
— ...що прийшов ще в понеділок увечері, — докінчив пан Пляшкер, глибоко зітхнувши.
— І що ж потім?
— Потім? Нічого потім! Досить і цієї халепи! — вигукнув пан Пляшкер. — Вівторакус — у понеділок! Це спартачило весь тиждень!
Пані Моркван осудливо похитала головою.
— Хіба вам можна догодити? — вколола вона. — Аби пан Вівторакус завітав трохи завчасно — вас уже трясця трясе! Спартачив вам увесь тиждень! А що ж страшне скоїлося наступного тижня? Знов пан Вівторакус з'явився зарано?
— Наступний тиждень почався так гарно, — мрійливо сказав пан Пляшкер. — У неділю сяяло сонце. Понеділок настав по неділі. Вівторакус прийшов, як і належить, у вівторок. Проте в середу — ви тільки уявіть таке! — у середу випало свято і
мене відпустили з роботи! Що ви на це скажете?
— Що ж мені казати? Добре, що ви мали вільний день, перепочили від роботи.
— По-вашому, це добре?! — вигукнув пан Пляшкер і весь аж здригнувся. — Ні, погано, ні, просто жахливо!
— Таж ви завжди так раділи кожному вільному дневі! — сторопіло вимовила пані Моркван.
— Але тільки як він припадав на п'ятницю, тоді я мав три вільні дні поспіль! П'ятницю, суботу і неділю. А в середу... в середу я тільки-но починаю звикатися з роботою після неділі!
— Я нічогісінько не розумію! — заявила пані Моркван.
— Та я ж уже сказав — цього й не можна зрозуміти! — нагадав пан Пляшкер.
— Ану ж опишіть мені третій тиждень, — запропонувала пані Моркван, — може, я тоді щось зрозумію.
— Третій тиждень був найгірший, — відповів пан Пляшкер. — У неділю зірвалася буря. Гриміло майже половину пообіддя.
— Еге ж, бридка була погода, пам'ятаю, — потвердила пані Моркван.
— Та якби ж то тільки це! Ні! На лихо, в четвер сяяло сонце! — поскаржився пан Пляшкер.
— Сонце? Тобто як? — ошелешено спитала пані Моркван. — Хіба ви проти?
— А певно ж, я проти! — розсердився пан Пляшкер. — У неділю — грім, уже це кепсько. Але коли ще й сонце в четвер — то це вже подвійна підлість!
— Тепер я розумію ще менше, ніж досі. Якщо тільки це можливо, бо я й досі не розуміла нічогісінько, — сказала пані Моркван. — Ви лютуєте через дощ...
— Через грім! — уточнив пан Пляшкер.
— І ви супитеся через ясне сонце! Якої ж тоді взагалі ви хочете погоди? Вибір у вас невеликий!
— Я вже бачу, ви мене також не розумієте, — образився пан Пляшкер, повернувся й пішов до своєї кімнати, а пані Моркван лишив безпорадно стовбичити в коридорі.
Та не встиг він ще й дверей до своєї кімнати причинити, як хтось добряче задзвонив у двері будинку.
Пан Пляшкер стрімголов кинувся зі своєї кімнати в коридор і так прудко шаснув повз пані Моркван, що вона мимоволі пустила повз вуха довгий, пронизливий дзвінок.
— Це пан Вівторакус! Це до мене! — вигукнув пан Пляшкер і шарпнув надвірні двері. Перед ним справді стояв пан Вівторакус.
— Привіт, Пляшкере, друзяко! Зараз тобі доведеться дещо трохи піднести! — гучно й радісно вигукнув він і тицьнув панові Пляшкеру в одну руку
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу"