Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Жабка. Кіт. Собака 📚 - Українською

Читати книгу - "Жабка. Кіт. Собака"

240
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Жабка. Кіт. Собака" автора Майк Гервасійович Йогансен. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Жабка. Кіт. Собака» була написана автором - Майк Гервасійович Йогансен, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Жабка. Кіт. Собака" в соціальних мережах: 

Книжка для дітей «Жабка. Кіт. Собака», написана Майком Гервасійовичем Йогансеном, була видана 1934 року заснованим того ж року видавництвом «Дитвидав» (Київ). Ілюстрації намалював видатний радянський художник-анімаліст Євгеній Михайлович Рачов. Надруковано її в Одесі, у друкарні імені Леніна.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:
Майк Йогансен
ЖАБКА. КІТ. СОБАКА
Малюнки Е. Рачова
ЖАБКА

За Канатним заводом є така річка. Там глибоко, тобі не можна там ходити, а то втопишся. Там можна тільки плавати.

На тій річці живуть такі жаби. Зелені. Такі зелені жаби і добре вміють плавати. Узимку їх не видно, тих жаб, а літом вони сидять рядочками при березі і ловлять мух.



Як вони ловлять мух? А так. Сидить жабка і жде, поки прилетить муха. Муха прилетить і сяде й почне лазити по траві, по квіточках. А жабка сидить собі тихо, наче її нема вдома.

От, коли муха підлізе ближче, тоді жабка — стриб! і впіймала муху. З'їсть муху гарненько, нічого не зоставляє, і знову сидить тихо-тихесенько, чи не прилетить іще якась дурна муха.

Буває й так: підповзе муха зовсім близько. Тоді й стрибати жабці не треба. У неї в роті язик дуже довгий, і наче клеєм намазаний. Викине язика, зачепить ним муху і несе до рота.



Сама жабка зелена, очі в неї великі, круглі, жовті, як дві лампочки. Так сидять жаби на березі й ловлять мух.

Ми ходили на ту річку купатися. Як ідемо ми берегом — туп-туп! — жаби лякаються і стриб! стриб! — у воду. Жаби бояться людей. Пострибають у воду і довго-довго плавають у воді. Коли побачать жаби, що нікого нема, тоді знов вилазять на берег і сидять на сонечку.



Гріють на сонці спину. Спинка в жаби зелена і такі чорні смужки на спинці намальовані.

Як дуже тихо підійти до берега, навшпиньках, тоді жабки не бояться. Сидять і дивляться собі на воду, гріють на сонці спинку. Якби їх по спинці погладити? Це можна.

Чим її погладити? Рукою? Рукою не вийде, жабка злякається. Подумає, що ти хочеш її впіймати. Чим же її погладити?

А от чим. При березі росте очерет. Очерет — то така трава, схожа на жито, тільки височенна дуже. Зверху на очереті бувають такі м'які китиці, такі маленькі, м'якенькі віники.

Візьмімо ножика та й виріжмо таку очеретину з м'якеньким віничком. Очеретину вирізали, тепер з тією очеретиною — нумо підходити до жабки.

Підходьмо помалу, не можна тупати й гупати ногами, а то жабка втече в воду. От підійшли так, щоб можна вже дістати жабку очеретиною.



Не треба жабку бити, а краще давай почухаймо їй спинку. Спинка жабці свербить, бо накусали погані комарі, а почухати нікому. Мами в жабки немає... Нема кому й почухати жабці спинку.

Тож тихесенько давай гладити їй спинку тим віником, що на очеретині. Та-ак! Та-ак! — гладимо з голови до задка спинку.

Диви, що з жабкою робиться. Вона не тікає. Вона сидить тихо, їй подобається, що їй гладять спинку.

От, жабка витягає одну лапку — почухаймо їй ще й лапку. От витягає другу лапку — почухаймо й цю лапку. От витягає спинку, уся витяглась, аж лягає на пісок — так їй приємно, що їй гладять спинку. Витяглася й так і просить: ще, ще погладь!

Ну, досить гладити, хай уже жабка тепер покупається. Тупни ногою: туп! туп! Жабка злякалася — стриб у воду й попливла. Плаває й витягає лапки — добре її погладили.



_____________________________

КІТ ЧУДИЛО

До нас у дитячий санаторій приблудилось котеня і ми взялися його вчити. Хто його зна, як треба вчити котів — то ми й стали вчити його по-собачому.

«Ляж!» і котик лягав і дивився на нас, що ми йому дамо за це.

«.Вперед!» і котик біг уперед, що мав сили.

«Назад!» і котик вертався до нас — тоді ми давали йому трошки

1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жабка. Кіт. Собака», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жабка. Кіт. Собака"