Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен 📚 - Українською

Читати книгу - "Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен"

337
0
13.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пригоди Тома Сойєра" автора Марк Твен. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен» була написана автором - Марк Твен, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен" в соціальних мережах: 

"Пригоди Тома Сойєра" - це класична книга для дітей, написана Марком Твеном. Ця книга розповідає про пригоди хлопчика на ім'я Том Сойєр, який живе в маленькому містечку на березі річки Міссісіпі. Цей захоплюючий роман про пригоди дитинства став однією з найбільш популярних книжок серед дітей та дорослих у всьому світі.

У книзі "Пригоди Тома Сойєра" Марк Твен розповідає про життя Тома і його друзів - Гекльберрі Фінна, Беккі Тетчер та Джо Гарпера. Книга повна пригод, хитрощів та ризикованих подорожей, які зроблять вас сміятися, плакати та напружуватися.

Книга навчає дітей важливих життєвих навичок, таких як дружба, відвага та любов до природи. Вона також стимулює дитину до читання та розвиває уяву, творчість та аналітичні здібності.

У книзі "Пригоди Тома Сойєра" Марк Твен створив живописну картину маленького містечка на південному заході США, де діти займаються пірнанням в річці, збирають ягоди та горіхи, іграшкові зброї та займаються іншими забавами. Це книга, яка відображає світ дитинства в його найкращому вигляді.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 62
Перейти на сторінку:

 

Марк Твен

 

ПРИГОДИ ТОМА СОЙЄРА

 

Розділ перший
Том грається, воює, ховається

 

 

- Томе!

Ніякої відповіді.

- Томе!

Ніякої відповіді.

- І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… Томе!

Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути:

- Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я…

Вона не закінчила, бо саме в цей час нахилилась і почала штурхати щіткою під ліжком, переводячи подих після кожного руху. Але з-під ліжка вона не витягла нічого, крім кішки.

- От препоганий хлопчисько! Ніколи ще не бачила такого!

Старенька підійшла до відчинених дверей і, ставши на порозі, пильно вдивлялася в свій город - помідори, які заросли бур՚янами. Тома там не було. Тоді вона підвищила голос так, щоб його було чути якнайдалі, і гукнула:

 

 

- Ге-ей, Томе!

Легенький шелест почувся ззаду. Вона обернулась і тієї ж миті схопила за підтяжки хлопчика, що збирався втекти.

- Ну, от! Мені слід було б зазирнути до цієї комори! Що ти там робив?

- Нічого.

- Нічого? Подивись на свої руки, подивись на свій рот. Що це таке?

- Не знаю, тітко!

- Ну, то я знаю! Це - варення, ось що це таке! Сорок раз казала тобі: якщо ти не залишиш не варення в спокої, я з тебе шкуру здеру. Дай-но мені різку.

Різка свиснула в повітрі. Біда була неминуча.

- Ой, тітко! Що у вас за спиною?

Старенька злякано обернулась і схопилася за спідницю. А хлопець миттю переліз через високий паркан і зник.

Тітка Поллі на хвилину остовпіла, а потім тихо засміялася:

- Оце то хлопець! Невже я ніколи нічого не навчусь? Хіба ж він мало мене дурив? Час би вже порозумнішати! Але, мабуть, старий дурень найдурніший за всіх. Недарма кажуть, що стару собаку не навчиш нових штук. Але, боже ж мій, він завжди придумає щось нове, і ніколи не вгадаєш, що він утне. Він начебто знає, скільки можна мучити мене безкарно, а коли я розсерджуся, зараз же втече або розсмішить мене. І гнів мій проходить, і я не можу його бити. Я не виконую свого обов՚язку щодо цього хлопця, нічого гріха таїти. Сказано ж в біблії: заощадиш різку - зіпсуєш дитину. Я страждатиму за гріхи нас обох, це я знаю напевне. Він пустун. Але, боже мій, він же, бідолашний, син моєї покійної сестри, і не можу я його відшмагати. Щоразу, як я відпускаю його, совість мучить мене; і щоразу, як я б՚ю його, жаль крає моє старе серце. Ну що ж, правду сказано в святому письмі: у людини дні короткі і повні скорбот. І це таки так. У школу він сьогодні не повернеться і байдикуватиме до самого вечора. Але завтра мені доведеться покарати його - посадити за важку роботу. Жорстоко змушувати його працювати тоді, коли у всіх хлопців свято, але нічого не вдієш: роботу він ненавидить над усе в світі, а мені треба ж коли-небудь виконати свій обов՚язок, бо інакше я погублю дитину.

Том таки справді цілий день байдикував і дуже весело провів час. Він прийшов додому саме вчасно, щоб перед вечерею допомогти негреняті Джімові напиляти дров на завтра, наколоти трісок на розпал або - точніше - розповісти про свої пригоди, поки той виконував три чверті всієї роботи. Молодший брат Тома, Сід (не рідний брат, а зведений), уже зовсім упорався (він мусив збирати гілки). Сід був смирний хлопець. Він ніколи не пустував і не завдавав прикростей дорослим.

За вечерею Том нишком тягав цукор, коли обставини це дозволяли. Тітка Поллі задавала йому глибокодумні і лукаві питання, сподіваючись, що Том проговориться. Подібно до багатьох простеньких душ, вона вважала себе великим дипломатом, здатним до найтонших і наймудріших вивертів. У своїх наївних запитаннях вона вбачала дива хитрощів і лукавства.

- Томе,- сказала вона,- у школі сьогодні, либонь, було жарко?

- Ага!

- Дуже жарко, правда ж?

- Ага!

- А тобі не хотілось купатися, Томе?

Том відчув щось недобре. Тінь підозри вкралася йому в душу. Він пильно глянув у лице тітки Поллі, але не зміг ні про що догадатись. І відповів:

- Та ні, тобто не дуже.

Старенька помацала рукою Томову сорочку і сказала:

- Навіть не спітнів.

І вона з гордістю подумала: як уміло переконалася вона, що сорочка у Тома суха, а ніхто навіть і не догадався, що в неї на думці було. Але тепер Том зрозумів, куди вітер віє. Тому він поспішив запобігти дальшим запитанням:

- Ми підставляли голову під кран. У мене ще й досі волосся мокре. Бачите?

Тітка Поллі з сумом подумала, що вона забула про таку просту річ і знову прогавила важливий доказ вини. Раптом їй знову спало па думку:

- Томе, адже для того, щоб підставити голову під кран, тобі не довелось відривати комірця од сорочки в тому місці, де я його зашила? Ану, розстебни куртку!

Том зовсім перестав хвилюватися. Він розстебнув куртку. Комірець сорочки був дбайливо пришитий.

- Ну й добре. От молодець! А я була певна, що ти байдикував і бігав купатись. Гаразд, я не серджусь на тебе: ти хоч і великий крутій, але іноді буваєш кращим, ніж можна подумати.

Вона й журилася, що її хитрощі не досягли мети, і водночас раділа, що Том, нарешті, стає слухняним хлопцем.

Але тут Сід зауважив:

- А мені здавалося, ніби комірець ви пришили білою ниткою. А тепер я бачу, що це чорна.

- Справді, я пришила білою!.. Томе!..

Але Том не чекав далі. Вже за дверима він гукнув:

- Сіде,

1 2 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пригоди Тома Сойєра, Марк Твен"