Читати книгу - "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Старицький М. П."
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Старицький М. П.
- 301
- 0
- 15.05.22
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Старицький М. П.
ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ, ТА Й НА ВЕЧОРНИЦІ
Драма із давніх часів, народна, з музикою, співами, танцями, в 5-ти діях
(Сюжет взято із народної пісні і народного переказу про Марусю Шурай)
1-а дія - «Меланка» 1
2-а дія - «На вечорницях»
3-я дія - «Лиха рада»
4-а дія - «Приворот-зілля»
5-а дія - «Несподівана смерть»
Вустя Шурай - вдова, жінка підстаркувата.
Маруся - її дочка, 18 літ.
Грицько Шандура - парубок, з козаків-підпанків.
Дарина - його сестра і молочна сестра Марусі.
Наталка - друга сестра Грицька, 10 літ.
Васько - брат його, хлопчик 6 літ.
Хома - родич Шандурів, підстаркуватий.
Меланка - його баба, стара.
Потап - молодий козак, товариш Грицька.
Галина Шеньова - з багатої сім’ї дівчина.
Дмитро - підпарубочий.
Степанида - стара дівка, ряба.
1-й, 2-й, 3-й і 4-й парубки.
1-а, 2-а, 3-я дівчата.
Торбаніст, десяцькі, люди, парубки й дівчата.
Одіж на всіх стародавня: плахти, намітки, жупани, кунтуші.
Замерзлий ставок, пообіруч хати. Здалеку село. З крутого берега, вглибині, спуск до ставу. Вечір, а далі ніч.
ВИХІД I
Маруся, Галина, Дмитро, дівчата і діти.
Сковзаються і спускаються на санках з горки.
Галина. Ану, хто кого перегонить?
Дмитро. Давай!
Галина. Е, в тебе ноги довгі!
Дмитро. Хіба тут бігти? Он у тебе хоч коротюсенькі, та на підківках!
Галина. Так ставай же разом! Ей, ви, дітвора! З сковзалки геть!
Дмитро. Наталко, набік!
Сковзаються, діти розбігаються, а Наталка підсковзнулась і упала,- плаче.
Наталка. Чого ти штовхаєшся? Гм-м! (Плаче.)
Дмитро. А чого з дороги не збігла?
Наталка. Так я не підбіжу, бо в батькових чоботях, а-а! (Плаче.)
Дехто. Бідненька, не плач!
Дмитро. Заживе до весілля!
Другі дівчата. А ти чого до нас затесався?
Галина. Йшов би на хлоп’ячу сковзалку!
Дмитро. Я з вами щедрувати піду! За міхоношу приймете?
Дівчата. Не треба, не треба, ще покраде все!
Дмитро (до рябої дівчини). Не бійся, тебе не вкраду: ти ще Хомі знадобишся, бо вже давно на тебе носом клює.
Дівчина. Іди к бісу, до родичів твого Хоми!
Дмитро. Тож, певно, вони на твоїм виду горох молотили!
Другі дівчата. Та чого він лається? Проженім цього шибеника!
Починають в нього кидати сніжками, той назад одкида, але дівчата беруть перевагу.
Дмитро. Та стійте! Бо ще вб’єте, то й Меланки не буде у вас!
Дівчата. Не треба нам такої поганої Меланки!
Дмитро. Та я кращий за вас усіх!
Дівчата. Ах ти, харциз! Женіть його!
Дмитро одступа одбиваючись. Хлопчик плаче.
Дмитро. Що ж ви всі на одного?
Хлопчик. У мене вуха померзли...
Наталка. Насунь шапку!
Хлопчик. Ой, ударили снігом!
1-а дівчина. Та йдіть додому; вже ніч, а вони на сковзалці.
2-а дівчина. Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана!
З крутого берега на гринджолах спускаються Маруся і Дарина.
Дівчата (напираючи). Бийте його, бийте!
Дмитро (тікає). Ой гвалт!
Маруся (кричуть). З дороги! Цабе! Цабе!
Дмитро (упавши). Рятуйте: ноги переб’єте!
Маруся. От скажений! Через його трохи не застряла в заметі!
Дарина. А я аж через тебе перескочила!
Маруся. От я йому!
Дмитро. Та цур вам! І без того дісталось! (Побіг.)
Маруся. А що ж, дівчатка, будемо Мелана возити?
Дівчата. Авжеж, авжеж!
Дехто. Он і другі сюди йдуть!
Маруся. От і добре! А де ж ми дістанем хлоп’ячої свитки й шапки?
Галина. Онде Дмитро, тікаючи, кинув!
Дарина. Чудесно! А хто ж Меланом буде?
Маруся. Нехай Галина: вона легенька.
1-а дівчина. А справді, не важко буде возити.
2-а дівчина. Так одягайся ж!
Дарина. Та мерщій, бо вже й зорі на небі.
Маруся. Дай же я тобі вусики ще намалюю.
Галина. Та ти мене всю вугіллям обмажеш!
Маруся (намалювавши). Ні, ні,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Старицький М. П.», після закриття браузера.
