Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь"

178
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Із збірки "Цвіте трояндами"" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь» була написана автором - Олександр Олесь, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2
Перейти на сторінку:

 

Олесь О.

 

 

Із збірки

«ЦВІТЕ ТРОЯНДАМИ»

 

I

 

 

Ми далі йшли без стежки, без надії…

Ми тільки бачили туман,

Що розливавсь, як океан...

Здавалось - скрізь граніт сіріє...

Лиш маком цвів наш слід від ран.

 

Куди ми йшли - уже й самі не знали:

Погасла нам зоря-мета...

Не рік - минули вже літа!

Були живі ще ідеали,

Та кров՚ю вже й вони стікали.

 

Стрівались люде нам чужі, незнані

І обкидали сміхом нас,

Каміннями гірких образ...

І ми, ненавиджені, гнані,

Кляли себе і дні останні.

 

І далі йшли, обідрані, розбуті,

З лахміття ставили шатри,

Тепла і знизу, і згори

Багато зим уже позбуті...

Нас гріли бурі і вітри.

 

Що там - в землі святій - не знали,

Ані привіту, ні листа:

Там скуті руки і уста...

А тут могили ми копали

І їх лишали без хреста.

 

II

 

 

Настане ніч... Затихне місто,

Душа скривавлена засне,

І дійсність-відьма задрімає

І випустить горлянку з рук.

 

Прокинешся - здригне і відьма,

Як яструб, встромить кігті знов

В запалі груди, в серце, мозок

І знову дихати не дасть.

 

А сон летить, про щось шепоче

І пісню почина свою,

Якусь знайому, рідну пісню,

Що наче я в дитинстві чув.

 

Ах, це вона, кохана пісня...

І як її забуть я зміг?!

Це ж пісня Матері моєї,

Над ліжком співана моїм.

 

І чар її дрімоту навіває,

Стиха поволі в серці біль,

Безвладно стулюються вії...

Куняє й відьма... мить - і спить...

 

Ось вже на крилах сну лечу я,

Перелетів річки, поля,

Перелетів краї, кордони,

Став хлопчиком в своїм степу.

 

Шумить навколо буйне море,

І я по плечі в нім стою...

І як мене зелені хвилі

Не втягнуть в себе, не заллють?!

 

Чи, може, це стара бабуся

Мені розказує про час,

Коли на всій землі безмежній

Шумів зелений океан?

 

«А хто створив його, бабусю?

Це все, що бачу навкруги?»

Бабуся здвигує плечима:

«Вже сам відчуй!.. Ніхто не зна».

 

Ось зайчик вибіг! Став на лапки,

На мить, здивований, завмер.

І враз тікати!.. Я погнався,

Заплутався в траві і впав...

 

Прокинувсь: відьма надо мною,

Здригнула, руки простягла

І пазурі впиває в мене...

Кричати хочу - крик німий!..

 

І враз збагнув: я на чужині...

І досі?!. Боже, Боже мій!

В руках у відьми жмут волосся

Мого вже сивого... О Бож...

 

III

 

 

І знову, голову схиливши,

Іду в тумані без дороги...

Іду поодаль, сам... Так краще:

Ніхто мене вже не розрадить,

І я не маю слів утіхи.

 

Іду, аж поки сили стане,

А упаду, засну, забудусь -

І знову сон солодкий, любий

Почне мені віки вже снитись.

 

Сніги мій труп холодний вкриють

І стануть гріти мої груди:

Сніги холодні на чужині

Вигнанця більш, як люде, гріють...

 

IV

 

 

Йдемо вперед! Бадьорі ми,

Не боїмось ні бур, ні грому,

Ні піни лютої зими:

Іти так радісно додому!

 

Ми цілу землю обійшли,

Але не трапили... Нічого!

Так легко збитись серед мли,

Так легко стратити дорогу!

 

Спитати ні в кого... Чужі

Чомусь прикинулись глухими...

Немає доброї душі

І серця чулого між ними.

 

Ми звикли... Має прапор наш,

Побитий бурями-вітрами...

Кобзарю, друже наш, розваж!

Але й кобзар зійшов сльозами:

 

V

 

 

«Не журіться, любі браття,

Є країна чарівна:

Наше рідне Закарпаття,

Наша вбога сторона.

 

Доли, гори, полонини,

Стайні, вівці, вівчарі...

Там, на горах, щохвилини

Світять ватри - вівтарі.

 

А на них складають жертви:

Наші землі, сльози й кров,

І із них в пустелі мертвій

Сходить наша воля знов».

 

VI

 

 

Ой коли ж той листок та розвинеться,-

Хто вгадає із нас, не помилиться?!

І чи буйні вітри в цю негодоньку

Не зламають стеблині головоньку.

Скільки віку мине, скільки ждатимем,

Чи в землі у чужій уже спатимем...

 

Та раніш, як в борні ми загинемо,

Міць, ввесь жар свого серця ми кинемо,

Щоб стебло налилось повним колосом,

Щоб ввесь світ закричав зойком-голосом,

Що нам кривда страшна заподіяна,

Що святая святих в нас осміяна.

 

VII

 

 

І далі, далі все ми йшли

Серед туману, серед мли,

І враз повіяв буревій

Весною згублених надій.

 

Збудилось щось живе в серцях...

Заблисли сльози на очах...

Спинився я... Дивлюсь набік

І сльози бачу у калік.

 

Що сталось? Кажуть: «Угорі

Проміння сонця чи зорі».

Ждемо. Надходить безліч їх,

І сльози світяться у всіх.

 

І віддих рідної землі

Почули ми - старі й малі...

І всі ми впали на коліна:

Невже воскресла Україна!?

 

VIII

 

 

«Воскресла, воскресла!» - всі дзвони

1 2
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь» жанру - 💙 Класика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Із збірки "Цвіте трояндами", Олександр Олесь"