Читати книгу - "Частина III, Народні"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Народні
- 216
- 0
- 20.05.22
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
***
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота – коло плота.
Питається сон дрімоти:
– А де будем ночувати?
– Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Туди підем ночувати
І дитину колихати.
Там ми будем спочивати
І дитину присипляти.
Спати, спати, соколятко,
Спати, спати, голуб'ятко.
***
Колишу ті, колисочко, легонько, легонько,
Аби-м скоро вколисала свою дитиноньку.
Колишися, колисочко, колишися сама,
Най спить дитя, спочиває до самого рана.
А гуш, мушки, від колиски, дитя буде спати,
А я буду колисати, дитині співати.
А тпрус, кота, за ворота, не дивись ти в люлю,
Бо я свої дитиночки нині не утулю.
А тпрус, кота, із колиски, не йди в люлю спати,
Бо я буду у колисці дитину люляти.
Колисочко кедровая, колишися сама,
Аби спала дитиночка, спала - не плакала,
Колишися, дитиночко, в новій колисочці,
Як зелений огірочок у шумилиночці.
***
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці,
Чужих дітей пробуджає,
А Ганнусю присипляє.
Вступи ж, сонку, вступи ж до нас!
Буде тобі добре в нас!
У нас хатка тепленькая
І Ганнуся маленькая,
Люляй же нам, Ганю, люляй,
Докупочки очка стуляй!
***
Літав, літав чорний шпак,
Він зозуленьку шукав.
Баю-баю, баю-бай!
Зозуленька сизокрила
На колисочці сиділа,
Івашечка все гляділа.
Колисочка та скрипіла:
– Івашечку, ти засни,
Нас на вулицю пусти.
***
Дрімка грала
Та й дрімала,
Наші хлопці
Присипляла.
Дрімка грала,
Перестала,
Лиш дитина
Задрімала.
Дрімка грала
Та й ще грає,
Наші діти
Присипляє:
Спи, дитинко,
Спи, маленька,
При тобі є
Рідна ненька.
***
Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі
Із чужої сторони
До нашої дитини.
Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.
Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Сіли на колисці
В червонім намисті.
Стали думать і гадать,
Чим дитину дарувать:
Чи сонками, чи дрімками,
Чи красними ягідками.
– Подаруймо сонки-дрімки,
Сонки-дрімки в колисоньки,
А ростоньки у костоньки,
Добрий розум в головоньки.
Стали думать і гадать,
Чим дитину забавлять.
Дали їй три квіточки:
Одну квітку сонливую,
А другу дрімливую,
А третю щасливую.
Стали думать і гадать,
Чим дитину годувать:
Чи кашкою, чи борщем,
Чи бубличком, калачем,
Чи кашкою, молочком,
Чи бубличком і медком,
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
А-а-а!
***
Ой ну, люлі, люлі,
Кувала зозуля,
Зозуля кувала,
Правдоньку казала:
Буду сто літ жити,
Тебе годувати,
В жупані водити,
В золотім намисті
На печі в колисці.
***
Ой люлі-люлі,
Налетіли гуси,
Стали ґелґотати,
Що дитині дати:
З пушечку подушечку,
З пір'ячка периночку,
З пір'ячка периночку,
В щасливу годиночку.
Щоб дитина спала
Та щоб не плакала,
Щоб росла і не боліла
Ні голова, ні тіло.
***
Прилетіла зозуленька з зеленого саду,
Рости, рости, дитинище, мамі на пораду.
Ой летіла зозулиця та сіла на стріху,
Рости, рости, дитинище, мамі на потіху.
Та я собі поколишу маленького сина,
А як вівці буде пасти, то дасть мені сира.
Колишу тя, дитиночко, колишу, колишу,
Доки не вснеш солоденько, я тебе не лишу.
Егей, люляй, вічка стуляй, бо вже треба спати,
Бо вже мене ручки болять тебе колисати.
Колишися, дитинише, од кута до кута,
З маленькою дитиною велика покута.
Ой коли ся постарію, на кого ся лишу?
Та на оту дитиницю, що її колишу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Частина III, Народні», після закриття браузера.