Книги Українською Мовою » 💛 Шкільні підручники » Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки 📚 - Українською

Читати книгу - "Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки"

528
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки" автора Ігор Калинець. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки» була написана автором - Ігор Калинець, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Шкільні підручники".
Поділитися книгою "Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки" в соціальних мережах: 

«Дивосвіт» або ж «Перша книжечка для Дзвінки» Ігоря Калинця — відомий цикл поезій, де кожному читачу запропонується зустрітися вітру з дощем, громом з веселкою, криницею з димом. Насправді думали чи ви колись, що вони, як і ми, можуть бути і в горі, і в радості?

Спочатку ви зможете познайомитися з донькою письменника, з якої він змалював дівчинку Дзвіночка. Через стежку (перший вірш циклу) вона прагне побачити, як насправді виглядає цілий світ. Радимо читати онлайн усім книгу «Дивосвіт» або ж «Перша книжечка для Дзвінки» автора Ігоря Калинця українською мовою.

Мандруючи через всі природні явища, такі як хмари, вітер, блискавка, дощ, веселка і багато іншого, людина може відчути єднання з природою. І саме цей факт допоможе краще зрозуміти природу і жити з нею в злагоді і любові.

Для того щоб більше дізнатися про природу, рекомендуємо скачати вірш «Дивосвіт» або ж «Перша книжечка для Дзвінки» автора Ігоря Калинця безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) на нашому сайті в таких форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки Ігор Калинець 1. Стежечка Ходім зі мною стежечко обережно не зачепися за камінець переступи соломку і під спориш не ховайся все одно бачу а там за городом ого як ти виросла сама біжиш через струмок перескакуєш батіжком по пилюці цвяхаєш за суницею збочуєш топчеш горох при дорозі коли б глянути стежко он з тої гори на всенький світ тільки не поспішай така верчена ти як дзиґа але ж світ красний голова крутиться 2. Вітер знаю того легіня знаю капелюха когутячим пір’ям замаїв дримбає попід носом круглий день а до діла пень бо зрідка пахощі попасе в полонині молоденькі хвилі підстьобне до водопою то заверне дим з ватри просто в очі ніби звідти срібні бджілки викурює хоч би одну зірку стряс тобі з неба зате на Великдень прикотив сонце у Космачі розписане 3. Хмара то не хмара а дірява парасоля сама змокла ще й мене до нитки намочила бачив я бачив як несе вона на плечах малі хмарята вони мені ріжки виставляли міни надимали а від них маленькі дощики дитячі парасольки гороб’ячі калабаньки і веселки в росі 4. Блискавка Живе собі королева королева темряви кортить їй зазирнути у дзеркало а темно зблисне на мить світлом зазирне хто на світі найгарніший ви ваша темність відкаже дзеркало похапцем заспокоїться королева на часину сказано писана красуня 5. Грім були собі в парі у чорній хмарі грім і мара мара тільки хмуриться а грім кулаком погрюкує бідні їхні діточки понасуплювалися викотився грім із хмари хряснув дверима та як гарикне пррощавайте піду пррошаком по землі щастя питати і загримів по крем’яній дорозі тільки його й чули 6. Дощик випив суховій увесь нектар із квітки заглянула бджілка в гості нічим почастуватися а в пана Дощу ворота дощаті пане Дощ пане Дощ вийдіть-но з хати нема батька вдома а я Дощик ну то вийди ти треба квітці помогти а я ліпше капусті за комір ото сміху буде 7. Калюжа вона як випале пташа з гнізда тремтячі крильця посеред стежки присіла на травинку роззирається на синю квітку і божу корівку на ній невже того з хмари не видно і що їй до того аби жовте сонечко не звалилося зі стебельця навіть на мене косо глянуло чого ж бо в мене босі ноги не бійся калюжо оббіжу тебе довкола разом зі співанкою ой встань встань подоляночко здожени свого дощика 8. Веселка надягла веселка стрічок стрічок як у свято взяла коромисло і пішла до річки дорогою перестрів її князенко Соняшник із золотим черевичком в руці поміряла веселка якраз на ніжку от вони й побралися 9. Метелик мовить метелик то все не те я сам був фараоном моя мумія у білім савані у піраміді вилежувалася тільки найкраще царювання серед квітів дань збираєш біле з ромашки жовте з чорнобривців сам собі пан і без рабів обходишся та й день довгий-предовгий до полудня до нашої ери з полудня вже наша ера на квітці й перевікуєш метелику метелику хто ж твою піраміду розвалив 10. Криничка сплю глибоко глибоко а ще глибше мати моя підземна я їй про зорі розповідаю а вона про коріння дуба я їй про хмаринку а вона студеним молоком мене поїть я їй про метелика а вона з водяного царства русалку приводить а оце весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу тільки сонце п’є та п’є калинову воду через золоті соломинки 11. Камінь поверталася річка з гір і думала що рожеву рибку несе а то не рибка а плескатий камінчик розсердилася річка і жбурнула його на берег який гарний плесканчик зраділа дівчинка і в садку його посадила рости камінчику великий я тебе поливатиму росте камінчик без коріння виріс рожевим каменем тепер він як скеля та серце м’яке має і маленьку дівчинку любить 12. Туман устав туман удосвіта запряг сиві воли та й почумакував у Крим по сіль у степу наздогнало сонце хоч би якась балочка ніде сховатися пропав туман і сиві воли пере мряка на кладці вишиване хустя та й побивається де той туман забарився солі ні крупинки прісні мої сльози 13. Роса розбудилася роса раненько у росі личко вмила щоб ще гарнішою бути тоді сіла на пелюстці і давай гойдатися а сорока на блискітки ласійка тут як тут що то за коштовний камінець тільки хтіла дзьобнути а воно на пелюстці гойдається скреготнула зубами та й подалася далі а промінь прилетів взяв росу за рученьку і злинули обоє в блакитне поле 14. Павутинка надумав кленовий листок линвоходцем прославитися павутинку бабиного літа натягнув між гілками зібралося усе листя на цирк дивуватися а листок ступив крок другий світ зелений захитався упав листок з високості погойдалася павутинка понудьгувала взяла та й відв’язалася лине собі понад тролейбусні дроти що до міста прив’язані і хизується хто ще таку линву бачив аби сама літала 15. Дим втік дим від вогнища просто у синіх джинсах розпатланий та й подався у мандри тільки спечену картоплину прихопив по дорозі до міста сів у трамвай принюхується зітхнула кондуктор — осінь мені запахла залоскотало водієві в носі повернув трамвай і гайнув у гай я не в той трамвай сів подумав дим і через вікно вистрибнув 16. Ліс піє півень дуже осінню пісню і гребінець у нього палахкотить червоно і руде пір’я летить за вітром стелиться гарний в тебе голос півнику а яким іще буде приїде коваль зі срібла викує бо той коваль Морозенко в нього коники в колокільцях він і річку скує і на кожну гілочку по сто дзвоників навішає 17. Сніг ми того ласунчика на нашу вулицю не впустим поїсть він усе морозиво а нам що е ні я звідси ні руш я ще тут перед першим сеансом у кіно встиг шию обмотаю ще й санки притягну хто ж ти хлопче раненький що без тата і без неньки чи ти кульбабовий чи ти лебединий чи ти цукряний е ні я мамин вона в мене найсніжніша а я в неї першенький 18. Місяць старий місяць червоною корою зашерх як смерека у старого місяця мурашки бігають під корою треба на них дятла з лісу кликати а молодий сам ріжками буцається мов цапок старому місяцеві мулько бік відлежав на хмарині а молодому не спиться біжить хвацько через усе небо десь там зіроньки защедрували 19. Сонце ~ поза ворота яре золото ярії роси сонечко босе колесом колесом як гагілочка ~ червінцю червінцю мені по вінця я на купала у воду впало а у петрівку в житньому вінку від серпа втекло як перепілка ~ на городі за перелазом соняшник лузало прийшла пава листя опало до багаття звезла бо сонечко змерзло гори гори ясно аби не згасло ~ купайло купайло де ти зимувало вдома сиділо витинки для інію мережило потім бурульку смоктало 20. Зірка заслухалась зірка цвіркуна вихилилась через віконце хотіла ружечку кинути та й сама впала підібрав її лопух хоч була ніч думав що світлячок сидить на листкові до неба високо до землі чужинно ще й очі як у Дзвінки як ти називаєшся а вона а я цвіркуна слухала

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки» жанру - 💛 Шкільні підручники:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки"