Читати книгу - "Як ти за мир – мобілізуй же сили, Тичина Павло"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Тичина Павло
- 138
- 0
- 18.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
до нашого сумління промовля:
Як ти за мир — мобілізуй же сили,
аґресорів щоб війни погасили!
Якщо ти океан, а не ручай —
історії ти рухи помічай,
у самий глиб епохи заглибляйся,
в серця людей увесь переміщайся.
Для чого націй розділяє гать?
Для чого вічні ворожнечі жала?
В нас Ленінові співжиття начала,
щоб кожному народу розцвітать;
щоб тим, хто варить сталь, збирає хліб, —
не ядерний, не смертоносний гриб,
а щоб в серцях були відкриті двері…
Алеж глухі до цього мільярдери.
Прислухайся… Із Африки йде крик:
— На смерть нас колоніяліст прирік!
Він чинить всім і кривди і образи.
До чого тут його воєнні бази?
Із Греції луна: О, як нам жить!
Терпіння ж бо на ниточці дрижить…
А ген з Японії, де буровії,
до нас виходять з поглядом надії
каліка-жінка. Руки простяга: —
Чи буде людям мир? За ним жага!
Як ні, — скалічимось усі ми, всі ми…
Ви ж бачите? — я жертва Хіросіми.
Хіба ж то не була я молода?
Водиці б напилась — страшна вода.
Я жить не можу в рідній сторононьці,
бо й тут тебе зжере проклятий стронцій.
…Отак у шумі світового виру
з людьми йдемо у дружбі у тісній.
Перепинить нам треба шлях війні!
Всім серцем прагнем миру, тільки миру!
О, що зробила нам чума фашистська!
Ось — Київ наш. Ходім на кручу. Мить
постоїмо. Дніпро похмуро блиска…
Це хто в землі сирій тривожно спить?
Червоне полум'я з-під обеліска
як гнів священний грізно гуготить…
Прийшли: і матері й дівчата.
Мовчать усі…
Але стривай:
від Невідомого Солдата
немов би чуються слова.
— Це я, Солдат твій Невідомий,
народе мій, народе мій.
Своєї сили ти свідомий, —
тож так і далі розумій.
Хотів би говорить в півтона, —
лиш виривається як крик:
з-за моря крякає ворона, —
та в нас тепер не той вже вік.
Не дай ти ворогу довір'я:
кому ж воно, для чого й де?
Дзьобатому? — летить хай пір'я,
якщо на нас він нападе.
Моя ти, мамо, — люба, мамо,
над ким же райдуга-дуга…
Я чесно йшов в бою і прямо —
чого ж ти плачеш, дорога?
Я ще прийду до вас, я встану,
на трактор сяду, ти повір…
Мій син — в живих! — Не перестану
любить в ньому життя і мир.
Я той вогонь, що не вмирає,
що насторожує усіх.
Горить наш гнів і не згоряє, —
тримайтесь сил сторожових!
…Замовк Солдат. І тут ми клятву щиру
дали: перепинити шлях війні!
Роззброєння доможемось в ці дні:
всім серцем прагнем миру, тільки миру!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як ти за мир – мобілізуй же сили, Тичина Павло», після закриття браузера.
