Читати книгу - "Віл і Садівник, Сухомлинський Василь"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сухомлинський Василь
- 140
- 0
- 22.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У полі працювали Віл і Садівник. Віл, запряжений в плуг, орав поле. Повільно сунув він по землі — тягнути було нелегко.
Та Віл звик коритися господареві. Він знав: як тільки стане, то господар боляче вперіщить його батогом та ще й сіна дасть менше увечері.
А Садівник скопав невелику кам'янисту грядочку, підготував на виноградник. Віл уранці чув розмову господаря й Садівника.
Тоді Садівник сказав: "Ця кам'яниста грядка навіть волові не під силу". Тепер Ві і вухам своїм не вірить: копає Садівник грядку й співає.
Із нього піт тече, а він співає, і очі у нього веселі, радісні.
— Садівниче, тобі важко? — питає Віл, порівнявшись із ним.
— Ой, як важко... — відповідає Садівник.
— То чого ж ти співаєш і очі у тебе такі радісні?
— Бо я бачу цю мертву кам'янисту діляночку вже скопаною. Бачу на ній виноградні грона. Бачу радість в очах людей.
— Як же ти все це бачиш? — питає здивований Віл. — Цього ж немає.
— Якби людина бачила тільки те, що є, вона не була б Людиною. Людина бачить своє майбутнє.
— Навчи мене, Садівниче, бачити те, чого ще немає.
— Добре, — каже Садівник, — зараз я визволю тебе з хомута.
— Але ж без хомута й батога я не зможу працювати, — благає Віл.
Садівник тільки розвів руками й подумав: "Той, кого заставляють працювати хомут і батіг, не може бачити майбутнього".
Та він цього не сказав, бо Віл все одно нічого б не збагнув.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віл і Садівник, Сухомлинський Василь», після закриття браузера.
