Читати книгу - "Від верби до тополі, від тополі до верби, Сухомлинський Василь"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сухомлинський Василь
- 185
- 0
- 22.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Є в нашому селі широка, тиха вулиця. В одному кінці її росте тополя, в іншому — верба. Від верби до тополі — вниз, а від тополі до верби — вгору. А гора ледве помітна.
Узимку на цій вулиці — ковзанка. Хлопці катаються на ковзанах.
Прийшли на ковзанку й брати — Юрко і Павлик. Юрко — старшенький. Павлик менший за брата на два роки. У них — санчата. Легкі, із залізними полоззями.
Юрко й каже Павликові:
–– Будемо кататись на санчатах...
— Добре,— погоджується Павлик. — Але як же кататись? Тут гори немає...
— Я возитиму тебе від верби до тополі, а ти мене від тополі до верби, — каже Юрко.
— Добре,— тішиться Павлик.
Сів Павлик на санчата, везе його Юрко від верби до тополі, аж підстрибує. Санчата біжать швидко.
Ось і тополя. Сів на санчата Юрко. Тепер Павлик везе. Санчата їдуть поволі.
— Чого це я не можу так швидко тебе везти, як ти мене? — питає Павлик.
— Того, що ти менший. Ти ще слабосилий, — каже Юрко.
Соромно Павликові бути слабким. Усю силу прикладає, щоб Юрка швидко везти.
Так і возили вони один одного: Юрко Павлика від верби до тополі, а Павлик Юрка — від тополі до верби.
На сухому пеньку проти сонечка сидів дід Карпо.
От Юрко везе Павлика й хвастається перед дідом:
— Дивіться, дідусю, який я сильний. Саночки аж біжать... А Павлик слабкий.
— Хоч він і слабкий, та чесний,— каже дідусь. — А ти хоч і сильний, та вже обманюєш слабшого.
Юрко зупинився, приголомшений.
А Павлик питає діда:
— Дідусю, чого Юрко нечесний?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від верби до тополі, від тополі до верби, Сухомлинський Василь», після закриття браузера.
