Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін 📚 - Українською

Читати книгу - "Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін"

103
0
28.04.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Казка про попа і наймита його Балду" автора Олександр Пушкін. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін» була написана автором - Олександр Пушкін, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін" в соціальних мережах: 

Казка "Про попа і наймита його Балду" Олександра Пушкіна - це дивовижна історія про бідного попа, який забрав до себе в найми веселого та нікчемного Балду. Із кожним днем Балда розташовувався все більше та більше, а поп ставав все більшою жертвою його невдач. Але одного разу Балда випадково зустрів короля, який вирішив випробувати його розум. Завдання короля було дуже складним, але Балда пройшов його з відмінністю і отримав винагороду. Він став багатим та відправився у подорож. Поп, який дбав про Балду, теж отримав свою нагороду від короля, і жив далі щасливо до кінця своїх днів.

Ця казка наповнена гумором та навчальними моментами, які важливі для будь-якого читача. Вона нагадує нам, що ніщо не дарма, і те, що ми вкладаємо у свою працю, повертається до нас. Казка Пушкіна чудово підійде для дітей, які люблять веселі та цікаві історії, а також для дорослих, які бажають знайти відпочинок від повсякденних проблем. Ця книга - це дивовижна подорож у світ казок, яку ви обов'язково повинні прочитати.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Жив собі піп,Околоту сніп.

Пішов піп по ринку,Чи не купить яку дешевинку.

Назустріч йому БалдаІде, навкруги погляда.

«Здоров, попе-борода,Чого так рано схопився,По що спорядився?»Піп йому: «Шукаю служника такого,Не вельми ціною дорогого,Щоб знав і коні доглядати,І шить, і варить, і майструвати».

Балда відказав:

«Служитиму рік тобі славно,Щиро ще й дуже справноЗа три щиглі тобі в лоб од мене,А їсти буду ячмінь варений».

У попа від тих слівЗразу лоб засвербів,Затряслася з ляку борода,А проте подумав: не біда!

Каже піп Балді: «Добре, згода!

Не вийде з того обом нам шкода,Іди ж до двору мого ти,Покажи, який ти до роботи».

Живе Балда в поповім домі,Спить собі на соломі,їсть за чотирьох,Працює за сімох.

Ще з ночі в нього все ходором ходить,Виоре нивку, заскородить,Піч затопить, усе заготує, закупить,Яєчко спече та сам і облупить.

Попадя Балдою не нахвалиться,Попівна без Балди сохне і печалиться,Попеня зове його татком;Кашу зварить, бавиться з дитятком.

Тільки піп Балду не любить,Ніколи його не приголубить,За розплату думає частенько.

Дні минають, уже й строк близенько.

Піп не їсть, не п'є, ночі не спить,Лоб йому заздалегідь тріщить.

От він попаді признається:

«Так і так, що робить зостається?»Бистрий розум жіночийДо усяких хитрощів охочий, –Каже попадя йому стиха:

«Ось ми як того позбудемось лиха:

Загадай ти роботу Балді таку,Що ніхто б не зробив на людськім віку.

Тим ти і лоб захистиш від побою,І рахунки свої закінчиш з Балдою».

Тут зробилося попові веселіше,Поглядає він на Балду сміливіше,Став він, гукає до Балди:

«Вірний мій слуго, а йди-но сюди!

Слухай: чорти мені подать великуПідписалися платити довіку.

Луччого прибутку не бажати,Та недоплатників за три роки багато.

Як наїсися ячменю свого ти,Іди, виправ подать із бісоти».

Балда, не чувши ніякого горя,Пішов та й сів край берега моря;Там узявся він мотузку крутитиТа кінець її в морі мочити.

От вилазить з моря старий Біс,Каже: «Який тебе вітер заніс?»«Та от мотузкою хочу море морщить,Та вас, прокляте плем'я, корчить».

Впала Бісові на серце туга:

«Скажи, за що така нам наруга?»«Як за що? Почали ви нас гнівити,Податі не хочете платити.

Добра ж тут буде нам утіха,Вам, собакам, не утекти від лиха».

«Балдонько, зажди ще час-годину,Матимеш подать за всю нашу родину.

Постривай, вишлю свого внука».

Балда мислить: «Чортика обдуритьне штука!»Виринуло те бісенятко,Занявчало, як голодне кошенятко:

«Здоров, Балдо-селючок, здоров!

А по яку то ти подать прийшов?

Жодних податів чортячому народуНе доводилося платити зроду.

Ну, та дарма, - бери; лишень умоваЗ нашого обопільного слова,Щоб надалі уникнути нам горя:

Хто скоріше з нас оббіжить круг моря,Той і подать візьме сповна;У мішку там готова буде вона».

Засміявся Балда лукаво:

«Ех, ти ж, нерозумна прояво!

Де тобі змагатись зо мною,Зо мною, з самим Балдою?

От уже послали супостата!

Пожди лишень мого меншого брата».

Пішов Балда в близький лісок,Спіймав двох зайчиків, та в мішок.

Знов до моря він приходить,Чортеня край моря знаходить.

Держить Балда одного зайка за вуха.

«От тепер ти наглої музики послухай!

Ти, чортенятко, іще хлопченятко,Супроти мене і зовсім малятко.

Змагатись зо мною - часу даремнатрата.

Ану, дожени спочатку мого брата.

Раз, два, три! Ну-бо, швидко!»Побігли вони, ледве видко, –Чортеня по березі морському,А заїнько в ліс додому.

От, море все обкруженявши,Висунувши язик, мордочку піднявши,Прибігло бісеня, задихаючись,Мокре геть, лапкою втираючись,Мислить: «Нічим Балда собі не зарадить!»Зирк – а Балда свого братика гладить.

«Братику, – каже, – любий та милий,Утомивсь, бідолашний! Відпочинь,наберись сили!» Чортик отетерів,Хвостика підібгав, геть присмирнів,До братика боком заходить.

«Почекай,– шепоче,– принесу зараз подать».

Пішов чортик до діда, каже: «Біда!

Перегнав мене менший Балда!»Старий чорт узяв тут думати думу,А Балда наробив такого шуму,Що все море замутнилось,Хвилями так і розходилось.

Вилізло чортеня. «Годі, – кричить, –Подать тобі принесемо вмить.

Тільки слухай: бачиш цього дрюка?

Кинути його – нехитра штука,А хто далі цей дрюк закине,Подать візьме тієї ж хвилини.

Що ж? Боїшся ти ручки пошкодить?

Чого ж ти ждеш?» —«Та он хмарканадходить.

Закину на неї твого дрюка,А тоді почнеться вам, чортам, наука».

Побігло бісеня до діда старогоРозказати про Балдину перемогу.

А Балда знов море розтривожуєТа чортам мотузкою загрожує.

Вилізло чортеня. «Стривай, – пищить,–Буде тобі подать умить!..»«Ні,– каже Балда: –Тепер мені черга принада,Умову я сам призначу,Завдам тобі, враження, задачу –Побачимо, яка в тебе сила.

Дивись, он там сива кобила,Кобилу підійми-но ти,Спробуй хоч трохи з нею на спині пройтиПіднесеш кобилу – подать твоя,Не піднесеш кобили – то буде вже моя».

Бідолашний бісПід кобилу підліз,Та натужився,Та напружився,Підняв кобилу, два кроки ступнув,На третім упав, ніжки простягнув.

А Балда йому: «Дурненьке, дурне ти,Нічим ви, чорти, мене не поб'єте!

Ти й руками не підняв кобилу,А я ось ногами покажу свою силу».

Верхи Балда на кобилу сів,Проскакав верству, аж куряву збив.

Бісеня тут до діда біжить,«Переміг нас Балда!» – криком кричить.

Чорти подумали, погадали,Повний мішок податі зібрали,Балді принесли – забирай, – сказали.

Іде Балда, несе, аж зігнувся,А піп, як побачив, – ужахнувся,За попадею ховається,Од ляку корчиться-здригається.

Балда його відшукав,Віддав подать, про плату йому нагадав.

Що ж піп робити має?

Лоба він підставляє.

Раз йому Балда щигля дав –Підскочив піп, стелі дістав;Удруге Балда щигля дав –Мову людську піп утеряв;Утретє Балда щигля дав –Старий геть з розуму спав.

А Балда похитав з докором головою:

«Не вганяв би ти, попе, за дешевиною!»

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Казка про попа і наймита його Балду, Олександр Пушкін"