Читати книгу - "Дорога до млина, Володимир Степанов"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Володимир Степанов
- 246
- 0
- 17.05.23
🛤️📚 Книга "Дорога до млина" 🌟🌾
Привіт! Я - Володимир Степанов, автор книги "Дорога до млина". Радий представити вам цю непересічну історію, яка перенесе вас у чарівний світ млина та незабутніх пригод.
У цій захоплюючій книзі ви познайомитесь з головним героєм, хлопчиком на ім'я Іванко, який живе у селі поблизу величезного лісу. Він випадково відкриває таємничий шлях, що веде до старовинного млина. З цього моменту починається неймовірна подорож Іванка до світу фантазій та магії.
Під час своєї пригоди Іванко зустріне чарівних істот, дізнається таємниці лісу та збагатиться важливими життєвими уроками. Виразні описи та витончений стиль написання допоможуть вам відчути атмосферу та емоції, які переповнюють цю книгу.
Запрошую вас на сайт readukrainianbooks.com, де ви зможете зануритися у чарівний світ "Дороги до млина" та відчути магію кожної сторінки. Ця книга відкриє вам нові горизонти фантазії та надихне на подорож усередину себе.
🌟🌾 Я, Володимир Степанов, запрошую вас у захоплюючий світ пригод та дружби. "Дорога до млина" - це книга, яка навчить вас цінувати природу, відкривати свої таланти та бути відкритим до незвичайних зустрічей та можливостей.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Їхав якось Горобець на возі, віз до млина мішок із зерном.
Їхав, не поспішав, пісеньки цвірінькав. Хтозна, де він тих пісень набрався, може сам склав, а може десь почув. Тільки сам Горобець про те й знає.
Довго їхав. Стомився. Став позіхати, куняти, а потім і зовсім заснув. Спить Горобець, а віз кінь тягне. Дорога йому знайома: спочатку поле, потім за полем – ліс, за лісом – річка, а за річкою і млин на горі.
Їде віз полем. Біжить назустріч Мишка. Бачить – на возі мішок, у мішку – зерно, і Горобець спить.
Захотілося Мишці зерна. Не стала вона Горобця будити, взяла декілька зерняток, а поруч із мішком насипала насіння.
Під'їхав віз до лісу. Вистрибнула з дупла білка. Бачить - віз, на возі мішок мішок, у мішку – зерно, і Горобець спить.
Захотілося Білці зерна. Не стала вона Горобця будити. Взяла декілька зерняток, а сама поруч із мішком поклала ягідки солодкої суниці.
Виїхав віз до річки.
Через річку – місток, на містку – Бобри.
Бачать Бобри – віз, на возі – мішок, у мішку – зерно, і Горобець спить.
Захотілося Бобрам зерна. Не стали вони Горобця будити.
Взяли декілька зерняток, а поруч із мішком мисочку холодної води поставили.
Під'їхав віз до млина, зупинився. Прокинувся Горобець. Вирішив спочатку пообідати, а потім вже й до справи братися. Дивиться – а вузлика з їжею немає... вдома забув.
Раптом бачить Горобець: поруч із мішком насіння лежить, суниця солодка, вода чиста. Звідки воно взялося?
А це Мишка знає, Білка знає, Бобри знають, і ми знаємо. А Горобцю не відомо. Проте – смачно!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дорога до млина, Володимир Степанов», після закриття браузера.
