Читати книгу - "Бешкетний ведмедик, Дмитро Трубін"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Дмитро Трубін
- 240
- 0
- 17.05.23
🐻📚 Книга "Бешкетний ведмедик" 🌟📖
Привіт, шановні читачі! Я - Дмитро Трубін, автор книги "Бешкетний ведмедик". З радістю представляю вам цю захопливу та веселу історію.
У цій книзі ви зустрінете найсмішнішого і найбешкетнішого ведмедика на світі. Він завжди готовий до нових пригод та неухильно веселиться. Разом з ним вирушайте у чарівний світ лісу, де кожен день наповнений неймовірними витівками, забавами та незабутніми моментами.
Ця книга нагадує нам про важливість віри у себе та здатність бачити радість у найпростіших речах. Вона вчить нас цінувати пригоди та дружбу, розуміти, що іноді треба просто забути про серйозність і дозволити собі бути бешкетним.
Запрошую вас на сайт readukrainianbooks.com, де ви зможете полюбити веселого "Бешкетного ведмедика". Разом із ним ви підкорите лісові простори, зустрінете нових друзів та переживете незабутні пригоди. Погрузіться у світ невичерпної радості та посмішок разом з цією захопливою книгою.
🌟📖 Разом із книгою "Бешкетний ведмедик" Дмитра Трубіна відчуйте магію веселощів та забав у лісовому світі. Дозвольте собі бути дітьми знову та повірте, що кожен день може бути пригодою. Відправтеся у незабутню подорож з найвеселішим ведмедиком та відкрийте для себе безмежний світ радості та дружби.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В одному лісі жили зайченята. Весело жили, безтурботно. Вони гойдалися на гойдалках, били в барабани, а один навіть на балалайці навчився грати. Ох і галасу було від них у лісі!
А неподалік жив ведмедик. Був він бешкетник та задирака. Ні з ким не дружив, а тільки всіх ображав. Особливо птахів: стріляв по них з рогатки.
Набридло це птахам, і полетіли вони до іншого лісу. А ведмедик тоді почав зайченят зачіпати.
– Ану геть звідси! – розігнав він зайченят ломакою...
І згодом маленький задирака залишився в лісі сам.
– Це мій ліс! Що хочу, те й роблю! – говорив ведмедик.
Побачив він дупло з бджолами – і вирішив поласувати медом.
Тільки бджоли йому не зраділи. Налетіли на крадія і як почали його жалити! Заревів ведмедик, впав з дерева і – навтьоки! Біжить щосили, лап під собою не відчуває.
На щастя, трапилося йому по дорозі болото. Стрибнув він у трясовину – хоч там від бджіл сховався. Тільки не довго йому довелося радіти: хотів він на берег вийти, а болото його не відпускає. Заплакав ведмедик, доведеться йому пропадати. Так гірко плакав він, що навіть жабки скрекотушки його пожаліли. Закумкали вони, зашуміли.
А в цей час проходили повз те болото зайченята. Побачили свого кривдника, перезирнулися між собою: а чи варто його рятувати? Проте все ж таки кинули йому мотузку і витягли ведмедика на берег.
Відтоді бешкетний ведмедик сильно змінився. Рогатку свою закинув, а птахам, щоб вони до лісу повернулися, шпаківень наробив. Зайченятам нові гойдалки змайстрував, великі та легкі. Тепер друзі гойдаються разом.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бешкетний ведмедик, Дмитро Трубін», після закриття браузера.
