Читати книгу - "Щастя, Євген Дмитренко «Лінивий»"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Євген Дмитренко «Лінивий»
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жили були чоловік та дружина. І було у них три сина. Хлопці виросли й стали мужніми юнаками. От прийшов старший син до батьків, та й каже:
- Піду я до високої гори, щастя шукати!
Зібрав він речі у торбину та й пішов. День немає, два дні немає, а на третій повернувся. От і питають в нього батьки:
- Ну що, сину, до гори дійшов? Щастя знайшов?
А той їм у відповідь:
- До гори не дійшов, а от щастя знайшов!
Дістав він з торбини мішечок золотих монет, та й поклав на стіл.
- Молодець! — кажуть батьки — Якщо правильно щастям розпорядишся, то і жити легко буде!
От і середній син каже батькам:
- Піду і я до високої гори, щастя шукати!
Зібрав він речі у торбину та й пішов. День немає, три дні немає, а на п'ятий повернувся. От і питають в нього батьки:
- Ну що, сину, до гори дійшов? Щастя знайшов?
А той їм у відповідь:
- До гори не дійшов, а от щастя знайшов!
Дістав він з торбини два мішечки золотих монет, та й поклав на стіл.
- Молодець! — кажуть батьки — Якщо правильно щастям розпорядишся, то і жити легко буде!
От і найменший син каже батькам:
- Піду і я до високої гори, щастя шукати!
Зібрав він речі у торбину та й пішов. Місяць немає, два місяці немає, а на третій повернувся. От і питають в нього батьки:
- Ну що, сину, до гори дійшов? Щастя знайшов?
А той їм у відповідь:
- До гори дійшов, а от щастя не знайшов. Йшов я день, йшов два, коли по дорозі чорта зустрів. От він запропонував мені, за мішечок золотих монет, пташине гніздо зруйнувати. Шкода пташок стало, тому я відмовився та й пішов далі. Йду собі я йду, коли на п'ятий день, знову чорта зустрів. От він запропонував мені, за два мішечка золотих монет, пташку вбити. Шкода пташку стало, тому я відмовився та й пішов далі. Довго я йшов, аж поки до гори не дійшов. А там, під горою село було. Завітав я в те село, а там жінку зустрів. Закохався та й одружився.
Минув рік, а за роком другий. Завітали сини в гості до батьків. От вони й питають старшого сина:
- Ну що там сину, як там твоє щастя?
А той їм у відповідь:
- Все добре батьку! Все добре мамо! Працювати — не працюю, жінок золотом годую.
- Зрозуміло! — кажуть батьки — Ну а ти що скажеш, як там твоє щастя? — питають у середнього сина.
А той їм у відповідь:
- Все добре батьку! Все добре мамо! Працювати — не працюю, жінок золотом годую.
- Зрозуміло! — кажуть батьки — Ну а ти що скажеш, щастя знайшов? — питають у найменшого сина.
А той їм у відповідь:
- Все добре батьку! Все добре мамо! Щастя не знайшов, лише син народився!
Минув рік, а за роком другий. Завітали сини в гості до батьків. От вони й питають старшого сина:
- Ну що там сину, як там твоє щастя?
А той їм у відповідь:
- Погано батьку! Погано мамо! Гроші скінчилися, жінки немає, жити ніде. Якщо можна, дозвольте деякий час у вас пожити, поки щастя не знайду.
- Зрозуміло! — кажуть батьки — Наш дім, твій дім! Живи скільки хочеш! Ну а ти що скажеш, як там твоє щастя? — питають у середнього сина.
А той їм у відповідь:
- Погано батьку! Погано мамо! Гроші скінчилися, жінки немає, жити ніде. Якщо можна, дозвольте деякий час у вас пожити, поки щастя не знайду.
- Зрозуміло! — кажуть батьки — Наш дім, твій дім! Живи скільки хочеш! Ну а ти що скажеш, щастя хоча б знайшов? — питають у найменшого сина.
А той їм у відповідь:
- Все добре батьку! Все добре мамо! Щастя так і не знайшов, лише родину маю!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щастя, Євген Дмитренко «Лінивий»», після закриття браузера.
