Читати книгу - "Як троє кошенят до бабусі в гості ходили, Юрій Ярмиш"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Юрій Ярмиш
- 209
- 0
- 04.07.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Було собі троє кошенят – старшеньке, середульше й найменшеньке. Звали їх Няв, Мурр і Шшш.
От якось сусідська бабуся, що жила в будиночку по той бік вулиці, покликала їх до себе на обід.
Сонечко щедро світило. Кошенята грілися на ґанку, чекали, коли вже можна буде йти до бабусі.
Найстаршеньке кошеня Няв і каже:
– Вулицю переходити будемо поодинці. Бо там автомашин багато. Спершу я піду!
Визирнуло Няв з-під воріт...
Глянуло – та чимдуж назад:
– Н-няв! На вулиці спокійно, але біля бабусиних воріт – отакенний злий собака!
Побіг тоді Мурр – чи правду каже Няв?
Обережненько визирнув – та й собі тікати!
– Мурр, мені здається, там ще отакенніший злий собака!
А найменшеньке кошеня Шшш носика з-під воріт висунуло:
– Ш-ш-ш! А я найбільше від усіх вас боюсь! Я такого великого злого собаки ще ніколи-ніколи не бачило!
Зі страху воно аж заклякло, очі заплющило і навіть ворухнутись не може.
Так під ворітьми й залишилось.
А сонечко гріє. Бабуся чекає...
– Може, ще раз подивимось? – нявкнуло з-за воріт старшеньке кошеня.
– Може... – несміливо муркнуло середульше.
– Тільки не довго! – тихенько погодилось Шшш.
Розплющило найменше кошеня очі і на протилежний бік глянуло...
Глянуло та як занявчить:
– Здається, цей собака – мальований!
Середульше кошеня одразу вигулькнуло з-за воріт:
– Мальований і не страшний!
А найбільше кошеня нявкнуло:
– Таж воно зовсім щеня!
І кошенята сміливо втрьох перебігли вулицю.
І на бабусиному подвір'ї вони побачили крихітне цуценятко, що бігло їм назустріч і привітно махало хвостиком...
А на ґанку сиділа бабуся.
І поруч неї лежало кільце ковбаси.
І бабуся одразу запросила кошенят та цуцика до обіду.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як троє кошенят до бабусі в гості ходили, Юрій Ярмиш», після закриття браузера.
