Читати книгу - "Чим хата багата. Розділ №11 – Де дуби, там і гриби, Анатолій Григорук"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Анатолій Григорук
- 182
- 0
- 05.07.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На краю села, між ріденьких хащаків глоду й тернини, а ще буйних, у зріст коня, полинів, ріс дуб.
Скільки дубові років, не знав ніхто. Казали тільки, що він з'явився на білий світ у давню давнину, коли ще й села не було. Стовбур у дуба був шкарубкий і грубий, десь у три обіймища. А гілля густе й кучеряве.
В літню спеку дуб давав людям прохолоду. Ховав від зливи. А ще родив жолуді. Жолуді були великі-превеликі. З Денисків кулак. Восени лісники назбирували їх два повних лантухи й вирощували для розсади манюні дубочки – шкілку.
Якось Дениско з дідусем везли в городню бригаду бочкою воду. Коли бачать: на дубі гусінь. І стільки її, тої гусені, аж кишить!
– А добра б тобі не було! – цвьохнув батогом дідусь. – Об'їсть усе листя й спасибі не скаже. А воно ж, як ото мовиться, де дуби, там і гриби. – Дідусь зупинив Гнідка, обійшов довкіл дуба, скрушно похитав головою: – Здавалось би, Дениску, он який велет! Стеменне цар-дерево. А миршава кузька може його занапастити. Значить, тут наша підмога потрібна. Гайда-но, зробимо так: поки я завезу воду, ти проскоч додому та принеси заступа й ряднину...
Через півгодини Дениско з дідусем були вже за річкою. А там посадка. А в посадці – повно рудої мурашви.
Вони облюбували невеличкий, ще молодий мурашник. З усіх боків обережно обкопали його, і весь мурашиний рід разом із муравлинням опинився у відрі.
Мурахам це ой як не сподобалось! Вони занервували, заметушилися. Чимало їх встигло чкурнути навтьоки. Але дідусь із Дениском щільно обв'язали відро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуба.
Щоб ніхто не заподіяв мурахам ніякої кривди – ні дятел, що любить поласувати мурашиними подушечками, ні дикі веприки, що їдять геть усе без розбору, дідусь напнув над мурашником невеличкого, із залізної сітки намета.
Дениско теж не бив байдиків. Він приніс із посадки кілька відер соснових голок. Тепер мурахи мали з чого розбудовувати собі хату.
По якімось там часі вони зовсім призвичаїлись. Полізли на дуба в розвідку, шукаючи поживи. А там – гусінь. От мурахи нею і поласували.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чим хата багата. Розділ №11 – Де дуби, там і гриби, Анатолій Григорук», після закриття браузера.
