Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка"

59
0
18.07.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мірошник Гавриїл і пані Марйо" автора грецька казка. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка» була написана автором - грецька казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Мірошник Гавриїл мав поруч із млином виноградник. Гавриїл був такий бідний, що всі називали його голодранцем. По сусідству із ним жила лисиця Марйо. Вона щодня забігала в його виноградник поласувати, тож після неї Гавриїлові не лишалося жодної виноградини. Не знав Гавриїл, що йому робити. Якось він заховався за яблуню, і, коли Марйо прийшла поласувати виноградом, Гавриїл схопив її за вуха. Лисиця стала його благати:

– Помилуй, пане Гавриїл, не вбивай мене, я тобі в пригоді стану!

Мірошник пожалів лисицю, взяв її до себе. Нехай, думає, попрацює на мене.

От якось каже лисиця Гавриїлові:

– Пане Гавриїл, послухай мою мову. Чи немає в тебе двох золотих?

– У мене є тільки материні гроші.

– Це те, що мені треба,– сказала лисиця.

Наступного дня Марйо пішла до царя в палац Постукала – їй відчинила служниця. За нею стояли ще кілька дівчат-служниць.

– Що тобі треба, пані Марйо?

– Я працюю в багатого пана, і він хоче, щоб я просіяла його золоті, а сита нема. От і прийшла до вас, може, ви позичите...

– Як! – вигукнули служниці.– То, може, тобі ще щось треба?

– Ні, не треба. Мені потрібне лише сито,– стояла на своєму Марйо.

Служниці стали радитися між собою:

– Намажмо сито медом знизу, либонь, і для нас щось прилипне.

Взяла лисиця сито – і до мірошника. Вона помітила на ситі мед і всезрозуміла. Приклеїла до сита золотий й повернулася в царський палац. Постукала – їй відчинила служниця.

– Велике спасибі,– каже лисиця,– а тепер, дівчино, дай мені сито, яким можна просіяти великі золоті.

– Дам! – зраділа служниця й намазала сито медом, аби приклеївся ще якийсь золотий.

Лисиця узяла сито – і до млина. Випросила в мірошника ще один золотий, приклеїла його до сита й побігла до палацу.

– Ану ж погляньмо,– сказали служниці, – чи не приклеївся золотий до цього сита.

Перевернули сито і дуже зраділи, побачивши золотий.

А лисиця тим часом мовила:

– Дякую за сито, дівчата! У мене до вас іще одна справа. Мій хазяїн – багатий і дуже добрий чоловік. Ви навіть не уявляєте, який він добрий і красивий!

Почули це служниці – і бігом до царя! А в царя була донька, красуня, саме на порі. Він вийшов до лисиці та'^й каже:

– Коли твоя ласка, пані Марйо, приведи свого хазяїна сюди, щоб і я на нього глянув.

– Як скажете, так і буде. Сьогодні субота. В середу я його приведу.

Вийшла лисиця з палацу й стала гадати, як їй бути – адже наречений не мав навіть гарної одежини. Прийшла вона до млина та й каже:

– Ти не уявляєш, пане Гавриїл, що' я для тебе зробила! Ти одружишся з царівною.

Що сказати бідному мірошникові? Тільки засміявся.

Настала середа, а лисиця так і не знала, як їй бути. Вона прив’язала до хвоста гілку і побігла в поле. Неподалік од царського палацу заходилася гасати туди-сюди, здіймаючи куряву.

Побачили це з царського палацу.

– Дивіться, наречений їде! – почали кричати.– Бач яку куряву зняли підводи, мабуть, чимало їх...

Аж тут хтось стукає у ворота. Відчинили служниці, а там лисиця. – Де ж наречений, пані Марйо?

– Голубоньки мої, послухайте, що трапилося! Нас перестріли грабіжники. Все забрали, а нареченого залишили без одягу. Я й прийшла до вас – порадитись, що нам робити.

Пішли служниці до царя і все йому розповіли. Покликав цар лисицю.

– Здоровенька була, пані Марйо, що трапилося?..

– Зі мною все гаразд, а от з моїм хазяїном...

– Чи варто так журитися, пані Марйо? – усміхнувся цар.– Все, що тільки забажаєте,– все будете мати.

Відімкнув цар скриню, дістав повну торбину золотих і віддав Марйо.

Лисиця на радощах не знала, що їй робити. Взяла торбину – і гайда до мірошника.

– Вставай! Ти лягав спати бідним, а прокинувся багатим! – вигукнула вона.

Марйо відвела мірошника до крамниці, одягла з ніг до голови, як справжнього нареченого. Всю дорогу його напучувала:

– Як прийдемо до палацу, вклонися усім, а царю поцілуй руку. Коли цар буде з тобою розмовляти, багато не говори, щоб, чого доброго, не осоромився.

Мірошник все зробив, як казала лисиця. Тільки зайшли до палацу, він усім поклонився, а царю поцілував руку. Цар узяв доньку за руку і підвів до нареченого. Царівна побачила хлопця і відразу закохалася в нього.

Сорок днів і сорок ночей гуляли весілля. І Марйо там була, як Гавриїл став царем. І я там був не раз, не двічі і царя Гавриїла бачив у вічі.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мірошник Гавриїл і пані Марйо, грецька казка"