Читати книгу - "Дивовижна шуба Алдар-Косе, казахська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: казахська казка
- 170
- 0
- 06.10.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Тільки в лисячій шубі не замерзнеш такої холодної зими! А в драній-предраній кожушині Алдар-Косе мерзнув би щодня.
Їхав він якось степом – руки, ноги померзли, ніс посинів, швидше б до теплої юрти дістатися!
Вітер свистить, за вуха хитруна хапає. А в степу ніде не видно диму над аулом.
Даремно махав камчою Алдар-Косе: старий худющий кінь не міг бігти. Мотне гривою – і знову насилу шкандибає.
«Поганий кінь – довга дорога, – хитаючи головою, говорив Алдар-Косе сам до себе. – їхати ще далеко, собачого гавкоту не чути, і жодної юрти в степу нема... Загинеш при такому морозі!»
Раптом бачить він – їде назустріч вершник. Алдар-Косе здогадався, що то їде бай. От хитрун і надумав його обдурити. Він розхристав свою драну кожушину, випрямився в сідлі й заспівав веселої пісеньки.
Зустрілись вершники, зупинили коней, привіталися. Алдар-Косе шапку набік зсунув, обмахується, наче сидить на осонні літньої днини.
– Невже ти не замерз? – здивувався бай.
– Це в твоїй шубі холодно, а в моїй – ой як тепло, – відповідає Алдар-Косе.
– Як же може бути тепло в такій шубі? – дивується багатій.
– Хіба не бачиш?
– Бачу, що вороння розірвало твою кожушину і в ній більше дірок, ніж хутра!
– Це й добре, що дірок багато. В одну дірку холодний вітер залітає в іншу вилітає. А мені залишається тепло.
«Треба видурити в нього цю дивовижну шубу»,– подумав бай.
«Ох і тепло ж буде, якщо байську шубу надіти!» – міркує й собі хитрун.
– Продай мені шубу! – сказав бай Алдар-Косе.
– Не продам. Я без неї відразу замерзну.
– Не замерзнеш! Візьми мою лисячу шубу,– запропонував бай.– Вона теж тепла.
Та Алдар-Косе вдав, що й слухати не хоче. А сам очей не зводить з теплої шуби і байського скакуна.
– До шуби ще й грошей дам! – підлещується бай.
– Грошей мені не треба. Ось коли й коня даси, тоді подумаю.
Зрадів бай, погодився. Зняв свою шубу, віддав коня.
Надів Алдар-Косе лисячу шубу, сів на байського скакуна й полетів, обганяючи вітер.
Добре було тепер Алдар-Косе їздити від аулу до аулу в теплій шубі, на чудовому коні.
У кожній юрті запитували хитруна:
– Звідки це у тебе лисяча шуба й такий диво-кінь?
– Обміняв на дивовижну шубу, в якій було сімдесят дірок і дев’яносто латок...
Забавляючи людей, Алдар-Косе розповідав, як бай накинувся на його драну кожушину й віддав йому свою лисячу.
Сміялися люди, частуючи хитруна кумисом. Коли сміх ущухав, Алдар-Косе щоразу повторював:
– Далекий шлях чи близький, дізнається той, хто проїде. Гірку їжу від солодкої відрізнить той, хто її покуштує!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дивовижна шуба Алдар-Косе, казахська казка», після закриття браузера.
