Читати книгу - "Небо валиться, литовська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: литовська казка
- 226
- 0
- 06.10.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жила собі стара бабуся, і мала вона котика. Одного разу пішли вони віники різати. Нагнула бабуся берізку, а з неї і впав листочок – та прямо котикові на хвостик. Котик і заверещав:
– Бабусю, бабусю, небо валиться – я тікатиму!
– Не тікай, котику, нічого не валиться.
Ще один листочок упав котикові на хвостика. Котик знову кричить:
– Бабусю, небо валиться, тікатиму!
Та як кинеться навтьоки, як припустить!
Зустрів зайчика:
– Зайчику, зайчику, тікаймо, тікаймо скоріше, бо небо валиться!
– Хто це тобі сказав?
– Я сам бачив: мені на хвостик було упало.
І ну тікати! Ну тікати!
Зустріли вони лисицю:
– Лисичко, лисичко, тікаймо, тікаймо – небо валиться!
А хто тобі, котику, сказав?
– Я сам бачив: мені на хвостик було впало!
І ну далі тікати! Ну тікати!
Зустріли вовка:
– Вовче сірий, тікаймо, тікаймо – небо валиться!
– А хто ж тобі сказав?
– Я сам бачив: мені на хвостик було впало!
І ну тікати усі! Ну тікати!
Прибігли до лісу, знайшли хатку й позалазили в неї. Згодом усі дуже захотіли їсти, а їсти нічого. Радилися, радилися й надумали покликати собі на обід лося. Кажуть:
– Поховаймося, а коли лось прийде, кинемося враз на нього й розірвемо.
Лисиця вилізла на піч, котик вистрибнув на жердку, зайчик заліз під віник, вовк – під піч, а ведмідь – у піч.
Коли всі поховалися, то виявилося, що нікому йти лося кликати.
Сплигнула тоді лисиця з печі, пішла до лося й каже:
– Лосику, лосику, прийди до нас, ми тебе обідом почастуємо, – усього наварили, усього наготували.
Прибігла лисиця й знову на піч сховалася. Прийшов згодом і лось. Не встиг він двері прочинити, на нього усі й напали, – як і домовилися. Та лисиця була дуже вже прудка,– плигаючи з печі, звернула собі в’язи; а котик, плигаючи з жердки, поламав собі ніжки; а зайчик, із-під віника вилізаючи, виколов собі очиці, а вовк, вилазячи з-під печі, поламав собі ребра, а ведмідь, вибираючись із печі, переламав собі спину. А лось залишився живий і повернувся додому.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Небо валиться, литовська казка», після закриття браузера.
