Він йшов, похитуючись, темною вулицею. Згорблена худорлява постать у брудній, роздертій та покритій зашкарублою кров’ю одежі. Не його кров’ю. Хоча Ейден уже й не пам’ятав напевне. Може, то був черговий мутант, або його сусідка, місіс Кларк, що сказилася мало не в перший день епідемії та зжерла свого товстого кота Саймона. Не пам’ятав навіть, який...
- Як ти змерзла! Випий вина, зразу попустить. Аліса машинально простягнула руку і, намагаючись вгамувати тремтіння і не розлити напій, піднесла келих до губ. Вино було теплим, густим, терпко-солодким і обпікаючим. Воно пахло медом, травами і… кров’ю? Чомусь Аліса була впевнена, що вона є у напої, але вже не могла зупинитись. Було у вині щось...
Жорстока й темна сторона української міфології в сучасному авторському баченні. Карпати, початкок 20 століття. Молодий чаклун з Польского Дому Каббали полює на лісову викрадачку дітей, щоб здати экзамен на зрілість і ще не знає, з яким злом йому доведеться зіткнутися....
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький
