Читати книгу - "Селіна: Пробудження Лунарії, Марія Захарчук"

- Ми це запам'ятаємо. Дякуємо тобі. Прощавай, великий дракон. Нехай твій шлях буде таким же світлим, як і твоє серце.

Ліра, усміхалася:
- Сподіваємось, ми ще зустрінемося. До побачення, і ще раз дякуємо.

Дракон з гордістю в голосі сказав слова прощання:
- Прощавайте, сміливі мандрівники. Хай ваші серця залишаються чистими, а ваші душі — вільними. Пам'ятайте, що ви завжди знайдете друзів там, де світло перемагає темряву.

Подруги вклоняються дракону востаннє, потім повертаються і йдуть до виходу з печери. Вони відчувають на собі прощальний теплий погляд дракона, який проводжає їх до самого виходу. Печера поступово зникає вдалині, коли вони вирушають у нову пригоду.

Селіна тихо, але з рішучістю в голосі звернулася до ельфійки:
- Попереду ще багато випробувань, але з такими друзями, як дракон, ми впораємося з будь-якою загрозою.

Ліра, згоджуючись додала:
- Так, разом ми сильні. І ці дари — це тільки початок нашої подорожі до перемоги.

Вони продовжують йти вперед, сповнені надії та впевненості в своїх силах.

Дівчата знали, що попереду їх чекають ще більші виклики, але тепер їхня рішучість була непохитною.