Читати книгу - "Інтерв'ю з Карлом Густавом Юнгом, Vasyl Shyrman"

Ви завжди наголошували на важливості самопізнання. Як ви вважаєте, чи достатньо сучасній людині часу і внутрішнього простору для цього глибинного процесу в умовах інформаційного шуму і постійної споживацької активності?

Юнг розсміявся, ніби йому стало весело від самої думки про це питання, і відразу згадав, як у своїй молодості все було зовсім по-іншому.

— Чудове питання! Важливо зрозуміти, що самопізнання — це не просто розвага для вільного часу. Це не про те, щоб раз на рік поїхати на ретрит і сказати: "О, я зрозумів себе!" Ні, це більше схоже на тривалий процес, як садівництво: ви не просто поливаєте квіти, а й обрізаєте старі гілки, щоб нові могли рости.

Юнг підняв брови, ніби звертаючись до всіх тих, хто шукає негайні відповіді в книгах або на екранах.

— Уявіть, ви намагаєтесь посадити дерева в умовах, коли все навколо — гучна будівельна площадка, де з'являються нові повідомлення кожну секунду, а ще інфлюенсери з тих самих платформ кажуть вам, що все це потрібно робити ось так. Скільки людей зараз намагаються знайти свою "автентичність" через десятки статей про те, як "правильно жити", і все це на фоні постійного інформаційного шуму? Вони навіть не помічають, що забули про саму суть.

Юнг задумливо поглянув вдалину, де світилися екрани смартфонів та моніторів.

— У мої часи, коли люди читали газети або сиділи біля вогнища з книжкою, вони мали час для глибоких роздумів. Так, було менше інформації, але й менше способів її уникнути. І все ж, час — це не просто питання кількості. Тепер у вас є нескінченні можливості доступу до інформації, але дуже мало місця для того, щоб почути себе. Кожен день — це нова тема для обговорення, новий хештег і постійний шум про нові технології. Де ж тут знайти місце для глибинного самопізнання?

Юнг знову розсміявся.

— Знаєте, ви створюєте найкращі технології для того, щоб врешті-решт втратити спокій. Це як додати новий інструмент в оркестр, але кожен музикант починає грати на своєму інструменті так голосно, що ви вже не чуєте саму музику. І ось вам і відповідь: часу обмаль, простору — ще менше.

Юнг подивився на мене, і його обличчя стало серйозним, як у давнього вчителя, що ось-ось поділиться мудрістю.

— Але не бійтеся, є надія! Як би не було важко, самопізнання все одно можливе. Іноді достатньо лише вимкнути ці екрани на кілька хвилин і запитати себе: "Що я насправді хочу?" Зрозумійте, самопізнання — це не те що можна знайти на першому кроку, і навіть не на другому. Це марафон, який ви повинні пройти, навіть якщо доведеться зупинятися і розглядати весь цей хаос. Зрештою, якщо ви зможете знайти внутрішній простір, ви зрозумієте, що справжній шум — це не зовнішній, а внутрішній. І тільки за умови, що ви його заспокоїте, можна почати чути свої справжні думки та бажання.

Юнг підняв палець, як би вказуючи на важливість:

— Але ось що я скажу: якщо ви будете шукати відповіді через нескінченні перегляди мемів у соцмережах, самопізнання може залишитися поза вашим досягненням. Тому, коли наступного разу будете сидіти перед екраном, запитайте себе: "А чи є місце для глибини в цьому всьому?"