Читати книгу - "Рукопис Оману: Меч Всесвіту , LikoDan "

— "Це місце, де наші шляхи розходяться," — сказав Лі Мін, його голос був спокійним і впевненим. — "Моя стежка веде в інший бік. Удачі тобі, Лі Чень."

— "І тобі удачі, Лі Міне," — відповіла вона, відчуваючи, що їхня зустріч була важливою, хоч і короткою.

Лі Чень обрала свій шлях, і незабаром побачила те саме величезне дерево, яке бачила у своєму видінні. Вона підійшла ближче, серце билося швидше. Простягнувши руку, вона доторкнулася до його шорсткої кори.

Раптом її наче відкинуло, і потужний вітер закружляв навколо. З дерева з’явився дух дракона Сі-хо. Його вигляд був слабким, і він майже вичерпав свою силу.

— "Чого ти добиваєшся, дитино?" — запитав він суворим, але м’яким голосом.

Лі Чень стояла, не знаючи, що сказати, але її очі видали правду. Дракон подивився на неї і все зрозумів.

— "Я знаю, що тебе привело сюди, дитино," — сказав він. — "Мій час майже вичерпався, і я відчуваю, що можу передати тобі свій дар. Чи готова ти прийняти його?"

Лі Чень, не знайшовши слів, просто кивнула.

— "Тоді, дитино, я дарую тобі божественну силу," — промовив дракон. — "Меч, який ти шукаєш, розділений на шість частин. Перша частина захована в храмі під водою на дні озера Ян Цзи. Іди туди та скористайся моїм даром."

З цими словами дух дракона розтанув у повітрі, залишивши Лі Чень саму з його останньою волею і новою силою, що тепер жила в її серці.