Читати книгу - "ПІд Маскою, Andrii"

- А що б ви нам порадили ? – запитав майор тим часом шукаючи поглядом щось підозріле та нічого знайти не міг . Тому надія була лиш на те що втруться у довіру і випитають

-  можу запропонувати асортимент починаючи від електроніки та побутової техніки закінчуючи одягом та продуктами , хочете вікна й двері ,будете їх продавати , хочете крупи теж не проблема, та хоч телефони , але от ряди різні й оренда за місце відповідно буде різна .А у вас до чого більше душа лежить ? – посміхаючись мовила жінка. ЇЇ щиро зацікавили чоловіки. Особливо Прокопенко …він здався їй таким симпатичним та милим що на секунду вона навіть уявила як сидить із ним на побаченні

- Ааай…бамбетлі та гандабурка то не так уже й цікаво ….ееех

- Вибачаюсь ? Що ? просто я зрозуміла лише те що щось не цікаво ,ахаха ,- засміялася жінка щиро не розуміючи що торочить Данило ,- ви мабуть десь із Карпат ? Ой …кузик відпав, - сказала жінка нахилившись за гудзиком який відірвався від сукні

- Ноо…то є так

- Це у нас такий маркетинговий хід . Мій товариш говорить не завжди зрозуміло,а люди зупиняються щоб послухати чи просто уточнити що він каже,а я вже впарюю товар ,ахах,- пожартував майор, а в голові зробив помітку що швидше за все Ольга родом десь із Чернігова чи області оскільки слово «кузик» властиве лише тій місцевості                                          

- Он воно як. А в нас от якраз новий постачальник з’явився із чаями та грибами прямісінько із Карпат. Може їх візьмите ? Думаю у вас чудово вийде продавати їх.

- Йооо…ну звіснож,я оцими руками на полонині з лелем і чебрець збирав,і зубрівку, і ромашку, і акстрагал …звіробій,а визнали що вони ще й лікувальні ? Карпатські трави це наше здоров’я . І до лікаря не треба .

- Хочете мені мій товар продати ? – з посмішкою запитала жінка

- Ми були б раді, якби така файна панянка купувала у нас щось. Для такої фест файної кобіти навіть знижки не жаль , -продовжував Данило

- Ахха

- Чудово. Але чаїв мало , ви казали ще гриби є ? Давайте мабуть гриби ,спеції,горіхи, солодощі, які не швидко псуються, дерев’яних виробів , меду і круп . Думаю для початку вистачить ,а далі вже будемо працювати. Будемо бачити , - з енткзіазмов мовив Прокопенко, щоб показати, що вони дійсно профі в торгівлі, ну і щоб зацікавленість чаями не виглядала якось підозріло.

- А ви серйозні торговці бачу

- Нооо…30 років у торгівлі

- Гммм…ви виглядаєте так ніби вам всього тридцять

- Йоо…то я ж із молоком матері це мистецтво всмоктувава, то ж так но товар треба викласти, людей якось зацікавити,а потім ще й побільше всього запропонувати - це вам не просто так ,а досвід підкріплений роками ! – крізь посмішку відповів Данило

- Ох. Веселі ви хлопці. Гаразд. Запишіть мені іще раз свій номер . Я завтра вам зателефоную, а ви поки місце підіть подивіться собі в ряду 1г. Думаю там мають бути вільні і вам має сподобатись. А завтра все узгодимо .

Чоловіки попрощались та пішли з посмішко. Прокопенко ледь стримувався щоб не засміятися від артистичності Данила ,а от колишній полковник від того що проаналізував її як ренгеном і склав майже повну картину . Вона виглядає доволі багатою, але їй явно не властиво носити подібний одяг , про це свідчила ї міміка та поза , так ніби їй трішки не комфортно і ніяково, ніби вона боїться що засудять , також через нерви вона сама не помітила як вланоруч і відірвала того гудзика , на столі практично пусто, окрім комп’ютера та принтера, що теж доволі дивно. Таке враження що це не основний вид діяльності і вона займається чимось іншим. А тут вона лишень у певні дні прймає відвідвідувачів, на поличках стояло доволі багато красивих вазочок із дуже пахучим зіллям , можна було б подумати що їй подобається як воно пахне, але в повітрі явно був відчутний аромат освіжувача повітря який перебивав цей запах, можливо їй візуально подобається воно ? Може і так, а може за цим стоїть щось більше , точно ці самі трави використовує дід Остап . Колись він розповідав що вони виконують захисну функцію й максимально приглушують чужу магічну енергію і в той же час посилюють енергію того хто це зілля заговорював . Можливо до цієї справи доведеться долучити той самий спец відділ з відьмами та чаклунами , та його роздуми обірвав телефонний дзвінок. На екрані було написано « Ольга Привоз Чай Гриби» . Данило усвідомив що це ольга із якою вони щойно говорили ,але ж у неї немає його номера та й він не пам’ятає щоб колись створював такий контакт …що за дурниця ? можливо це якийсь розіграш Прокопенка починаючи від чоловіків з Донецька « кучерявим самогубцею» і завершуючи Ольгою ?А біс його знає та в цей момент у очах Данила помутніло і він ледве не впав, тому обперся на стіну

- Агов . Друже !? Що з тобою ? – вигукнув Прокопенко

- А біс його знає…мабуть надихався сильно тими пахощами у кабінеті Ольги, - тяжко дихаючи відповів Данило

- Ох може бути . У самого голова болить . Пішли краще на свіже повітря, - виходячи на вулицю Данило передзвонив Ользі. Хоч йому було це все і дуже дивним ,але можливо він дізнається щось нове

- Ало! Ви телефонували ?

- Ало! Так. Вибачаюся що турбувала. Потрібно було обговорити нову поставку та вже все вирішила із вашим замісником .

- Зрозумів